Справа № 420/2042/26
16 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправки до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 );
наказ командира військової частини НОМЕР_3 щодо зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 );
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 03.02.2026 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано до суду заяву про виконання ухвали суду від 03.02.2026 року.
Так, в заяві про поновлення строку звернення до суду, представником позивача зазначено, що звернення позивача з даним позовом з пропуском встановленого законом строку обумовлена наступними обставинами:
1) Неотримання від відповідача відповідей на запити до нього, про які зазначено вище, вбачається, є обставиною, яка унеможливила формулювання та подання позову в установлений законом строк.
2) Не ознайомлення мене (не доведення до мене) відповідних рішень про мою мобілізацію фактично по час звернення з даною заявою є обставиною, яка унеможливила формулювання та подання позову в установлений законом строк, з додаванням до позовної заяви рішення відповідача яке оскаржується.
3) Зазначена вище обставина виникла об'єктивно, незалежно від моєї волі, тому у зв'язку з цим я і пропустив строк звернення до адміністративного суду, але ця обставина виникла відповідно до волі відповідача.
4) Не ознайомлення та не доведення до мене наказів (рішення) про мою мобілізацію ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовою частиною НОМЕР_1 відбулось протягом строку в який я повинен був звернутись з позовною заявою до суду. Тим більше відповідна обставина триває і надалі, мене й досі не ознайомлено з відповідними наказами.
5) Зазначена вище обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування, зазначеними у тексті цієї заяви та в переліку документів, що додаються до цієї заяви. Додатково відповідна обставина буде підтверджена копіями наказів які оскаржуються та про витребування яких я заявив клопотання (на оскаржуваних наказах будуть відсутні мої записи про ознайомлення з ними, так як мені їх ніхто не надавав).
Також представник позивача вказує, що позивач на сьогодні є діючим військовослужбовцем. Дана обставина створює суттєві перешкоди у можливості своєчасного звернення до суду з відповідним позовом у встановлений законом строк. Поважність причин пропуску строків звернення до суду через факт знаходження особи на військовій службі вже не раз обґрунтовувалась у постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суддя вважає за доцільне зазначити таке.
Верховним Судом у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 760/8560/21 зроблено висновок, що непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сил характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лих (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, як хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Сама по собі обставина зарахування відповідача до складу Збройних Сил України не свідчить про пропуск строку звернення до суду внаслідок виникнення обставини непереборної сили.
Разом з тим, у разі доведення належними та допустимим доказами, що саме обставина перебування на військовій службі під час воєнного стану об'єктивно унеможливила виконанням ним зазначено процесуальної дії у встановлений законом строк, тобто доведення причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням на військовій службі під час воєнного стану та пропуском строку звернення до суду, така обставина може бути визнана обставиною непереборної сили.
Суду не надано доказів, що перебування позивача на військовій службі унеможливило дотримання ним строку звернення до суду з вимогами.
Відповідно до п.110 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Натомість, жодних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дій спрямованих на захист, порушених на його думку прав, матеріали адміністративного позову не містять.
В свою чергу, до клопотання про поновлення строку звернення до суду, поданого разом з позовом та до клопотання про поновлення строку звернення до суду, поданого на виконання ухвали суду від 03.02.2026 року, представником позивача додані адвокатські запити, які охоплюють період з 29.09.2025 по грудень 2025 року.
Тобто, як вже зазначено в ухвалі суду від 03.02.2026 року як зазначено в адміністративному позові про наявність оскаржуваних наказів позивачу достеменно було відомо в вересні 2025 року, за обставин повідомлення про прийняття таких наказів керівництвом формування та фактичним початком проходження військової служби.
Своєю чергою вказане свідчить про маніпулювання позивачем обставинами та фактами, зазначаючи в поданому на виконання ухвали суду від 03.02.2026 року клопотанні, що йому стало відомо про те, що 17.09.2025 року відносно нього було винесено якийсь наказ та призвано на військову службу лише 02.01.2026 після отримання 23.12.2025 адвокатом листа з відповіддю на адвокатський запит.
За таких обставин, доводи позивача щодо не ознайомлення позивача з наказами є необґрунтованими, позаяк саме ця обставина не стала на заваді звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, між позивачем та адвокатом Пірогом Сергієм Васильовичем угоду про надання правової (правничої) допомоги укладено 25.09.2025 року, що спростовує зазначені в клопотання доводи про те, що позивач був ізольований, не мав зв'язку та можливості спілкування, отримання інформації
Установлені суддею обставини дають підстави для висновку, що будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду з даним адміністративним позовом, у т.ч. протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містить.
Суддя зауважує, що отримання адвокатом та позивачем листа-відповіді від 23.12.2025р. на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в розглядуваному випадку.
Оскільки інших доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, остатнім суду не надано, то суддя приходить до висновку, що причини наведені у заяві від 12.02.2026 про поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Таким чином, недоліки позовної заяви викладені в ухвалі суду від 03.02.2026 року про залишення адміністративного позову без руху позивачем не усунуто.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, вона повертається позивачу.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись ст.122, 160, 169 КАС України суд
В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду (вх. №16002/26 від 12.02.2025) - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293-295 КАС України.
Суддя/підпис П.П.Марин