16 березня 2026 року
справа №380/24223/25
провадження № П/380/25567/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати пенсії за віком з 20 лютого 2024 року на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року справа № 380/10370/24 провадження № А/857/5250/25 в проведені розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії виходячи із заробітної плати 239 місяців, що призвело зниженню індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії до - 1, 02852 та відповідно до розміру пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 20 лютого 2024 року із врахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, зазначеної в довідці №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024, які внесені відповідачем в розрахункову таблицю про заробітну плату для обчислення пенсії за період з червня 1992 року по травень 1997 року включно, виходячи із індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії -1,26446, у відповідності до частини першої статті 40 Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №380/10370/24 відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії за віком з 20 лютого 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. При проведенні вказаного перерахунку пенсії відповідачем було враховано заробітну плату (дохід) за 60 календарних місяців з 01.06.1992 по 31.05.1997 та починаючи з 01.07.2000, виключивши найменш вигідні періоди. Кількість місяців заробітної плати - 239, індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії - 1.02852. Вважаючи, що відповідач неправильно визначив кількість місяців для визначення заробітної плати, яка має складати, на її переконання, 60 календарних місяців страхового стажу та відповідно коефіцієнт для обчислення пенсії, який має становити 1,26446, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою від 16.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 09.01.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно із статтею 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000- за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Відтак, статтею 40 Закону № 1058 не передбачено обчислення заробітної плати виключно на підставі довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000, тобто без урахування даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період страхового стажу з 01.07.2000, а період виключення з розрахунку невигідного періоду може становити не більше 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, та додатково лише періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, якій з 26.07.2017 призначено пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.02.2024 позивач набула пенсійного віку та звернулась із заявою про призначення/перерахунком пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати, яка використовується для призначення пенсій за зверненнями у 2024 році.
До цієї заяви позивач долучила довідки №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з лютого 1992 року по червень 2000 року включно, видані Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».
На підставі цієї заяви позивача переведено із 20.02.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12 березня 2024 року позивачем подана до відповідача заява, в якій позивач просила провести нарахування і виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії у 2024 році з врахуванням довідок про заробітну плату.
Відповідач надав відповідь від 26.03.2024 №8591-8185/O-52/8-1300/24, якою повідомлено позивача, що для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, немає підстав.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, позивач звернулася з позовом до суду.
Вказані обставини були встановлені судовими рішеннями у справі №380/10370/24, тому вони на підставі частини четвертої статті 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №380/10370/24 в позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в адміністративній справі №380/10370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - скасовано та ухвалено нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 20 лютого 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
На виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 380/10370/24 пенсію за віком з 20.02.2024 обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки (13 559,41 грн).
При обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.06.1992 по 31.05.1997 згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024, виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000 по 31.12.2018 згідно з відомостями персоніфікованого обліку. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку заробітку 282 місяці (60 місяців + 222 місяці) вилучено період з 01.06.2015 по 31.12.2018 тривалістю 43 місяці. Кількість місяців після оптимізації становить 239, коефіцієнт заробітку для розрахунку пенсії після оптимізації становить 1,02852.
Станом на 01.01.2026 розмір пенсії становить 5303,62 грн., в тому числі: 5147,92 грн.- розмір пенсії; 155,70 грн.- доплата за понаднормовий стаж (за 6 років). Страховий стаж заявниці - 36 років 01 місяць 26 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,36083. Стаж враховано по 28.12.2018.
Вважаючи, що відповідач протиправно провів розрахунок пенсії за віком виходячи з 239 місяців заробітної плати, що спричинило зниження індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії до 1,02852 (після оптимізації), позивач звернулась до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 27 Закону №1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
У частині першій статті 40 Закону №1058-IV законодавець встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх100%, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
З матеріалів справи судом встановлено, що для розрахунку позивачеві розміру пенсії за віком на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 380/10370/24 відповідачем було враховано заробітну плату за період з 01.06.1992 по 31.05.1997 згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024, виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000 по 31.12.2018 згідно з відомостями персоніфікованого обліку. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку заробітку 282 місяці (60 місяців + 222 місяці) вилучено період з 01.06.2015 по 31.12.2018 тривалістю 43 місяці. Кількість місяців після оптимізації становить 239, коефіцієнт заробітку для розрахунку пенсії після оптимізації становить 1,02852. При зверненні до суду із позовом позивач зазначила, що для обчислення розміру її пенсії кількість місяців заробітної плати повинна становити 60 (за період з 01.06.1992 по 31.05.1997), а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії має становити 1,26446, який позивач обчислила шляхом ділення суми коефіцієнтів заробітної плати за вищезазначений період (з 01.06.1992 по 31.05.1997) на кількість місяців у вказаному періоді (60).
Суд звертає увагу позивача на те, що нормами частини першої статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Системний аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що законодавець передбачив врахування для обчислення пенсії перш за все розмір заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року згідно з даними системи персоніфікованого обліку, в той час як врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року передбачено лише як додаток до обчислення заробітної плати за даними персоніфікованого обліку починаючи з 01 липня 2000 року. Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії виключно на підставі довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000, тобто без урахування даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період страхового стажу з 01.07.2000. Навпаки, Законом №1058-IV визначено як пріоритетним порядок обчислення пенсії з урахуванням зарплати саме згідно з даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000, в той час як врахування заробітної плати до 30.06.2000 за даними довідок про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу передбачено лише за дотримання вимог, визначених законодавством, зокрема, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження відомостей довідки про заробітну плату первинними документами. Саме в такому порядку відповідачем і було проведено обчислення пенсії позивача, врахувавши заробітну плату за період з 01.06.1992 по 31.05.1997 згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024, виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000 по 31.12.2018 згідно з відомостями персоніфікованого обліку. Отже, при здійсненні розрахунку пенсії відповідачем було дотримано вимоги статті 40 Закону №1058-IV, що вказує на відсутність протиправності у вказаних діях відповідача.
Щодо доводів позивача про можливість пенсійного органу при обчисленні розміру пенсії виключити найбільш невигідні місяці суд зазначає, що aналіз змісту абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV дозволяє зробити висновок, що законодавцем передбачено два варіанти виключення періодів страхового стажу.
Перший варіант передбачає виключення періодів страхового стажу передбачених лише абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону.
У цьому випадку закон допускає можливість виключення періодів незалежно від перерв.
До таких періодів належать ті, протягом яких особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Другий варіант передбачає можливість виключення будь-якого періоду страхового стажу.
Водночас, у цьому випадку передбачено можливість виключення лише безперервного періоду страхового стажу - підряд.
При цьому, в обох випадках періоди, які виключаються, не можуть перевищувати 60 календарних місяців страхового стажу, а виключення окремих періодів страхового стажу передбачене в цілях обчислення пенсії, яке здійснюється при її призначенні, і не є самостійною підставою для перерахунку вже призначеної пенсії.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №818/153/18.
Таким чином, пенсійний орган вправі виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, певну кількість місяців, проте в будь-якому випадку така кількість не може перевищувати 60 календарних місяців страхового стажу.
З матеріалів справи встановлено, що при обчисленні позивачу розміру пенсії відповідачем було виключено найбільш невигідний період з 01.06.2015 по 31.12.2018, що складає 43 місяці та не перевищує 10 відсотків від страхового стажу (433 місяці), як і не перевищує 60 календарних місяців. Окрім того, з матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що її індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії до вказаної оптимізації становив 0.95552, після оптимізації - 1.02852. Отже, в указаній частині при проведенні позивачу обчислення розміру пенсії відповідачем було дотримано вимоги абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV.
Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд наголошує, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 380/10370/24 відповідач дотримався усіх норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині, зокрема, обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судові витрати, на підставі вимог статті 139 КАС України, при відмові в задоволенні позову, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.