про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
17 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 580/13269/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
01.12.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ІІ), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо порушення норми закону під час видання наказу про зарахування позивача до списків військової частини НОМЕР_1 ;
визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , як фінансової відповідача, щодо бездіяльності під час отримання інформації про неповне нарахування позивачу грошового забезпечення за грудень місяць 2023;
стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_2 усі види компенсації: середній заробіток за час затримки розрахунку (за ст. 117 КЗпП) за шість місяців у сумі 215 005,79 грн згідно розрахунку; компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку ]з порушенням строків його виплати у сумі 306,78 грн. згідно розрахунку; 3% річних від простроченої суми у розмірі 87,60 грн згідно додатку;
враховуючі, що порушення прав позивача сталося через службову недбалість, мало довготривалий характер, та було усунено тільки після втручання Уповноваженого при Верховній Ради з прав людини, спираючись на постанову Великої Палати Верховного Суду справа № 755/12623/19 Провадження № 14-47цс21, не застосовувати коефіцієнт зменшення під час визначення компенсації за несвоєчасний розрахунок позивача при звільненні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; оформлення позову з дотриманням вимог ч.5 ст.160 КАС України щодо позовних вимог; надання позовної заяви через електронний кабінет та із зазначенням аркушів кожного додатка та заяви-звернення до кожного з відповідачів у контексті позовних вимог, формулювання чітких вимог без альтернатив.
11.12.2025 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем надано заяву про усунення недоліків та уточнений позов.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 позивачеві продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; наданням до суду розрахунку суми виплачених позивачу під час звільнення коштів з відповідним підтвердженням та обґрунтування з покликанням на релевантну практику ВС щодо повноважень адміністративного органу не застосовувати коефіцієнт зменшення під час визначення компенсації за несвоєчасний розрахунок позивача під час звільнення з наданням розрахунку деструктивних відхилень.
06.01.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем надано уточнений позов, в якому відокремлено спірний період, та надано обґрунтування змісту та характеру порушення його права. Зауважив, що вимоги щодо строків є новими порівняно з ухвалою суду від 08 грудня 2025 року, проте надає ці пояснення задля забезпечення доступу до правосуддя. Позивач наголошує, що строк звернення (ст. 122 КАСУ) не пропущено. Відповідачі приховали факт недоплати, здійснюючі належні позивачу виплати одним платежем без надання розрахункового листа. Про наявність заборгованості за грудень 2023 року позивач дізнався лише 10.10.2025 (лист ВЧ НОМЕР_1 №1825/2837) та 16.10.2025 (лист ЦФЕУ Командування СВ №116 14 4 Вих ЗВГ 51386), отриманих після втручання Уповноваженого ВРУ з прав людини. Згідно з частиною 2 статті 122 КАСУ, перебіг строку починається з дня, коли особа дізналася про порушення. Позов подано у встановлений законом строк з моменту отримання вказаних листів. Щодо надання розрахунку виплачених коштів позивач повідомив про неможливість надання деталізованої розшифровки за видами виплат, оскільки Військова частина НОМЕР_2 у порушення ст. 116 КЗпП не надала позивачу розрахункового листа при звільненні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви. Зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді з обґрунтуванням змісту першої вимоги щодо порушення якої норми якого закону під час видання наказу від якої дати і за яким номером та відомостями про оскарження в адміністративному чи судовому порядку такого індивідуального акта; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; визначення ціни позову; формування вимог про компенсацію якого виду від роботодавця з поясненням початку перебігу строку звернення до суду; доказу сплати судового збору за вимоги майнового характеру; надання остаточної редакції адміністративного позову з дотриманням вимог п.2, 5, 9 ч.5 ст.160, ч.2, ч.4 ст.161 КАС України; доказів нарахованої компенсації у зв'язку із формуванням вимоги про стягнення коштів.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 27.01.2026 позивач надав уточнену позовну заяву в якій зазначив, що відокремив спірний період, та надав обґрунтування змісту та характеру порушення його права під час видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2023 №363; в надав докази, що військова частина НОМЕР_2 податковим агентом у спірних правовідносинах; надав клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; визначив ціну позову; зформував вимоги про грошову компенсацію від роботодавця з поясненням початку перебігу строку звернення до суду; вказав підстави для звільнення від судового збору; щодо вимоги суду надати докази нарахованої компенсації у зв'язку із формуванням вимоги про стягнення коштів, позивач зазначив що відповідач (військова частина НОМЕР_2 ) оставив без відповіді лист позивача щодо досудового вирішення справи (додаток 16), таким чином відмовився взагалі розглядати спірні правовідносини в досудовому порядку, в том у числі в частині надання розрахунку компенсації у зв'язку з формуванням вимоги про стягнення коштів. Позивач зазначає про об'єктивну неможливість надання такого документа, оскільки згідно зі ст. 116 КЗпП обов'язок нарахування та письмового повідомлення про суми виплат лежить виключно на роботодавцеві.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині, надавши додатково три дні, зокрема: надання доказу сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку і 3% річних; надання довідки територіальної громади про зареєстроване місце проживання, надання копій рішень у справах до ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_1 щодо грошового забезпечення; повідомлення про обізнаність з наказом №363; надання копій довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення: за грудень 2023 року - травень 2024 року видана ВЧ НОМЕР_2 позивачу - 16.12.2024; за лютий 2023 року - грудень 2023 року видана ВЧ НОМЕР_3 позивачу - 24.07.2024; копію грошового атестату на час звільнення зі служби і копію грошового атестату на виконання судового рішення з відомостями про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.12.2023 до 17.12.2023; обґрунтування тотожності вимог щодо стягнення середнього заробітку у позовній заяві в іншій справі та повідомлення відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин. Роз'яснити позивачу, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (частини 4 статті 45 КАС України).
30.01.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій позивач наполягав на звільненні від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_4 ); наголосив, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 545/1149/17, УБД звільняються від сплати судового збору за подання позовів незалежно від предмета позову; надав довідку ВПО, з вказаним зареєстрованим місцем проживання; надав копії у справах рішень у справах щодо військової частини НОМЕР_1 , та НОМЕР_2 ; на виконання вимоги ухвали щодо повідомлення про обізнаність із Наказом №363 від 18.12.2023, позивач повідомляє, що офіційне доведення вказаного наказу до його відома відповідачем не здійснювалось, копію вказаного наказу позивач зміг отримати лише 05.08.2025 з неофіційних джерел, після чого зміг використати його для захисту своїх прав; надав копії довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення та грошовий атестат; повідомив про неможливість надання копії оновленого грошового атестату та відомостей за 15-17.12.2023; повідомив, що вимоги у справах № 580/7989/24 та № 580/13269/25 не є тотожними, оскільки вони базуються на різних фактичних підставах.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з виявленням недоліків у сформованому 29.01.2026 документі в системі Електронний суд, а саме: неможливо відкрити електронний документ, що зазначений у п.7.13 - клопотання про поновлення строку звернення до суду, що потребує виправлення позивачем.
На виконання вищезазначеної ухвали суду 03.02.2026 позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 матеріали адміністративної справи № 580/13269/25 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи № 580/13269/25 надійшли до Луганського окружного адміністративного суду 09.03.2026.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи 09 березня 2026 року визначена суддя Секірська А.Г.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року прийнято справу до розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: 49089, місто Дніпро, вул. Будівельників, 28, а/с 4585: уточненої позовної заяви із викладенням змісту позовних вимог у відповідності до положень статті 5, пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, зокрема, визначити спосіб судового захисту та конкретизувати, яке саме рішення, дія чи бездіяльність відповідача підлягає оскарженню, а також надати відповідне обґрунтування порушення своїх прав; документа про сплату судового збору у розмірі 2154,00 грн.
16 березня 2026 року на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, позивачем надано уточнену позовну заяву та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером, розмір пенсії якого становить 8400 грн. Розмір судового збору становить майже 30% місячного доходу, що є критичним. Також зазначає, що хворіє на цукровий діабет та гіпертонію, лікування яких потребує значних фінансових вкладень.
На підтвердження вказаних обставин позивач надає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виписки з медичної картки, витяг з реєстру застрахованих осіб та витяг з електронного кабінету про складові пенсії.
Питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору буде вирішено судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В уточненій позовній заяві позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №363 від 18.12.2023 р. про зарахування позивача до списків військової частини НОМЕР_1 , в частині дати постанови позивача на грошове забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення розрахунку з позивачем середнього заробітку за час затримки розрахунку (за ст. 117 КЗпП) за шість місяців, починаючі з 05.06.2024 у сумі 215 005,79 грн згідно розрахунку;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити розрахунок з позивачем за шість місяців, починаючі з 05.06.2024 у сумі 215 005,79 грн згідно розрахунку;
стягнути з військової частини НОМЕР_2 усі види компенсації:
компенсацію втрати частини грошового доходу з 01.01.2024 у зв'язку з порушенням строків його виплати у сумі 306,78 грн згідно розрахунку;
3% річних від простроченої суми з 01.01.2024 у розмірі 87,60 грн згідно додатку.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Так, в уточненій позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №363 від 18.12.2023 р. про зарахування позивача до списків військової частини НОМЕР_1 , в частині дати постанови позивача на грошове забезпечення, що свідчить про оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, пов'язаного із проходженням публічної (військової) служби.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п'ятої статті 122 КАС України, якою встановлено місячний строк звернення до адміністративного суду.
Водночас із матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржуваний наказ видано 18.12.2023, тоді як із даним позовом позивач звернувся до суду лише 01.12.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
При цьому позовна заява не містить заяви про поновлення строку звернення до суду, а також належного обґрунтування поважності причин його пропуску та відповідних доказів на підтвердження таких причин.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави для продовження позивачу строків на усунення недоліків. Також суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).
Отже, звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів поважності причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище та з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк усунення недоліків позовної заяви на п'ять календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №363 від 18.12.2023 р. із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя А.Г. Секірська