17 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1213/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1213/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала вищезазначена справа.
27.02.2025 до суду надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у зазначеній справі, відповідно до якої заявник просить суд:
вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 360/1213/23 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн у розмірі 150 595,72 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 75243164 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1213/23, виданого 29.03.2024 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн.
На теперішній час рішення суду боржником не виконано в повному обсязі, кошти стягувачу не виплачені.
З метою усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання рішення, на думку державного виконавця, є необхідність у зміні способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі № 360/1213/23.
Ухвалою суду від 03 березня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
Від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов відзив, у якому останній просить врахувати об'єктивну відсутність бюджетних асигнувань та неможливість виконання рішення з причин, що не залежать від Територіального управління та відмовити у задоволенні заяви.
Зокрема зазначено, що Територіальним управлінням проведений розрахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн. Згідно розрахунку донараховано 150 595,72 грн.
Затверджений кошторис по бюджетної програми 0501150 на 2026 рік становить 28,3 тис. грн.
У 2025 році з січня по серпень по бюджетній програмі 0501150 проводились виплати згідно судового рішення по справі № 360/7347/21 від 06.11.2021 року на користь ОСОБА_2 .
З 01 вересня 2025 року по теперішній час Управлінням Державної казначейської служби України у м.Рубіжному Луганської області здійснюється безспірне списання коштів по бюджетній програмі 0501150: виконавчий збір згідно постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 76807992 від 13.08.2025 про стягнення виконавчого збору по справі № 360/433/24 від 02.10.2024; - згідно виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду, виданого 02.10.2024 по справі № 360/433/24 та ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 360/433/24.
Станом на 25.02.2026 залишок по вимогам по безспірному списанню коштів становить 128 025,70 грн.
Територіальне управління упродовж 2025 - 2026 років неодноразово зверталось до головного розпорядника з приводу додаткового виділення коштів по бюджетній програмі за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», на що отримані відповіді, в яких зазначено про неможливість виділення додаткових бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Так, 19.09.2025 від ДСА України надійшов лист № 11-18656/25 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань», в якому зазначено, що ДСА України повідомлено про звернення листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25 та від 16.07.2025 № 11-14135/25 до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою.
У відповідь Міністерство фінансів України листами від 17.02.2025 № 08020-01- 2/5032, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329, від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313 та від 30.07.2025 № 08020-09-6/21433 повідомило, що у період продовження дії воєнного стану, наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
27 січня 2026 року Територіальне управління направило до ДСА України лист №61/26-Вих. про виділення додаткових бюджетних асигнувань за КПКВК 0501150, на який 05.02.2026 Вх.№122 отримана відповідь № 1-2479/26 від 04.02.2026 про затверджений кошторис Територіальному управлінню на 2026 рік в розмірі 28.3 тис. грн.
Після отримання вимоги державного виконавця у справі № 360/1213/23 Територіальним управлінням направлено листи до ДСА України щодо виділення додаткового фінансування, зокрема, 23.02.2026 лист № 132/26-Вих., 25.02.2026 лист № 149/26- Вих. та 02.03.2026 лист № 174/26-Вих., однак відповідь станом на день подання відзиву не отримана.
Територіальне управління не заперечує обов'язковість виконання судового рішення та підтверджує відсутність наміру ухилятися від його виконання. Натомість, виконання рішення станом на сьогодні є об'єктивно неможливим з причин, що не залежать від волі Територіального управління, оскільки виконання рішення суду можливе лише після надходження додаткових бюджетних асигнувань.
Враховуючи вищевикладене, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області зазначає, що ним не порушувались права позивача, а дії відповідача ґрунтуються на законі і є правомірними.
Від Державної судової адміністрації України через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов відзив, у якому останній просить встановити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 360/1213/23 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України.
ДСА України звертає увагу, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у межах, передбачених на відповідний період асигнувань.
ДСА України впродовж 2024 - 2025 років листами від 30.04.2024 № 11- 10400/24, від 22.07.2024 № 11-14862/24 та від 11.10.2024 № 11-19998/24, від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25, від 16.07.2025 № 11-14135/25, від 26.08.2025 № 11-17114/25 та від 10.11.2025 № 11-22383/25 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною Програмою на суму 2 338, 8 млн. гривень.
У відповідях від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939, від 06.08.2024 № 08020-09- 6/23061, від 24.10.2024 № 08020-09-6/30749 17.02.2025 № 08020-01-2/5032, від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329, від 23.05.2025 № 08020-09-6/14832, від 28.05.2025 № 08020-09- 6/15313, від 30.07.2025 № 08020-09-6/21433 та від 11.12.2025 № 08020-01-6/36317 Міністерством фінансів України зазначені пропозиції ДСА України не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Окрім того, ДСА України листом від 02.10.2025 № 11-19638/25 звернулась до Прем'єр-міністра України Свириденко Ю. А. з проханням підтримати та подати на розгляд розроблений ДСА України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державній судовій адміністрації України на 2025 рік» у частині збільшення обсягу видатків споживання за Програмою у сумі 1 377 700,7 тис. грн за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».
Однак, Міністерство фінансів України у відповіді від 24.10.2025 № 08020-01- 6/30697 повідомило, що перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету, передбачені ДСА України можуть бути спрямовані лише на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави.
Тобто, виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 360/1213/23 при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду, є об'єктивно не можливим.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
У адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23, яке набрало законної сили 15.02.2024, позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково:
визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;
зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн;
визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн;
зобов'язано Державної судової адміністрації України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн.
29 березня 2024 року Луганським окружним адміністративним судом 29 березня 2024 року видано виконавчий лист про: зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн; зобов'язання Державної судової адміністрації України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 75243164 про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого перейменовано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.02.2026 прийнято виконавче провадження ВП № 75243164.
На виконання рішення суду по цій справі, Територіальним управлінням проведений розрахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн. Згідно розрахунку донараховано 150 595,72 грн.
Виплата нарахованої суддівської винагороди у сумі 150 595,72 грн залежить виключно від фінансування вказаної статті витрат з боку Державної судової адміністрації України.
При цьому, Територіальне управління упродовж 2025 - 2026 років зверталось до головного розпорядника з приводу додаткового виділення коштів по бюджетній програмі за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Листом ДСА України від 19.09.2025 № 11-18656/25 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань» повідомлено, що ДСА України листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25 та від 16.07.2025 № 11-14135/25 зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою.
У відповідь Міністерство фінансів України листами від 17.02.2025 № 08020-01- 2/5032, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329, від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313 та від 30.07.2025 № 08020-09-6/21433 повідомило, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
27.01.2026 Територіальне управління направило до ДСА України лист №61/26-Вих. про виділення додаткових бюджетних асигнувань за КПКВК 0501150, на який отримало відповідь № 1-2479/26 від 04.02.2026 про затверджений кошторис Територіальному управлінню на 2026 рік в розмірі 28.3 тис. грн.
Територіальним управлінням також було направлено листи до ДСА України щодо виділення додаткового фінансування, зокрема, від 23.02.2026 лист № 132/26-Вих., від 25.02.2026 лист № 149/26- Вих. та від 02.03.2026 лист № 174/26-Вих.
Оскільки недоплачена ОСОБА_1 суддівська винагорода за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2022 року у сумі 150 595,72 грн визначена за рішенням суду, до правовідносин щодо виконання рішення суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23 необхідно застосовувати Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» (далі - Програма), головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
У зв'язку з цим виконання рішення суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23№200/5678/24 можливе лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, станом на теперішній час Територіальним управлінням проведений розрахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, на загальну суму 150 595,72 грн відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі № 360/1213/23.
Невиплата вказаних коштів обумовлена відсутністю бюджетних призначень для виконання судового рішення.
Наданими до матеріалів справи листами, які направлялись Територіальним управлінням до Державної судової адміністрації України та листами Державної судової адміністрації України у відповідь, підтверджено вжиття боржниками в межах наданих їм повноважень заходів з метою повного виконання рішення суду, проте такі заходи є недієвими, оскільки не призвели до повного виконання рішення суду.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як вже встановлено судом, на виконання рішення суду Територіальним управлінням проведений розрахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, що в загальній сумі становить 150 595,72 грн.
З дати набрання рішенням суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23 законної сили минуло більше двох місяців. Проте розрахована на виконання цього рішення суду заборгованість позивачу не сплачена.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що у віданні Державної судової адміністрації України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. Відтак, виконання рішення суду здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150.
Вказана позиція викладена, зокрема, у постановах від 18 червня 2019 року у справі №826/721/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 822/743/16, від 27 лютого 2023 року у справі № 340/6875/21.
Зважаючи на вище викладене, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23 в частині зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди з та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, в загальній сумі 150 595,72 грн.
Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1213/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 360/1213/23 в частині зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2022 року включно, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, в загальній сумі 150 595,72 грн (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 72 коп).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян