про накладення штрафу
16 березня 2026 року Київ справа № 320/16870/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відмову в наданні на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , надати на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.04.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідача витребувано документи.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2026 повторно витребував документи у відповідача.
Станом на 16.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 вимоги ухвали суду від 19.02.2026 не виконав, витребувані докази суду не надано, про причини їх ненадання суду не повідомив.
Ухвала суду про витребування доказів від 19.02.2026 отримана відповідачем в електронному кабінеті 19.02.2026, отже відповідач мав достатньо часу для її виконання або повідомлення суду причин неможливості виконати таку ухвалу у відповідній частині вимог суду, однак відповідних дій не вчинив.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відреагувати на ігнорування ІНФОРМАЦІЯ_1 вимог суду, яке полягає у ненаданні витребуваних ухвалою від 19.02.2026 у справі доказів, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з ч. 2,3 ст. 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 144 КАС заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 145 КАС заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 328,00 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалою суду від 19.02.2026 доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст.149 КАС, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, дана ухвала суду є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 80, 149, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 захід процесуального примусу, шляхом накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 149 КАС.
2. Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
3. Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
4. Стягувачем (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
5. Боржником (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
6. Попередити ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
7. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Сас Є.В.