ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"16" березня 2026 р. справа № 300/6912/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що на момент відкриття провадження в даній адміністративній справі не було сформовано правової позиції Верховного Суду, щодо юрисдикції категорії справ пов'язаних з правомірностю дій нотаріуса.
Постановою Верховного Суду від 30.01.2026 року в адміністративній справі №380/25826/23, Верховний Суд дійшов висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на протиправності дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови позивачу у вчиненні нотаріальних дій - посвідченні Свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти.
Отже, звертаючись до адміністративного суду із позовом щодо захисту своїх спадкових прав, позивач фактично оспорює право власності на грошові кошти.
Зважаючи на те, що між сторонами виник спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивача, як спадкоємця, щодо визнання права на грошові кошти, яке на його думку належало спадкодавцю. Тому спір має приватно-правовий, а не публічний характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
За таких обставин предметом судового розгляду у цій справі є не стільки правомірність дій та рішення нотаріуса як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки захист права власності позивача на спадкове майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Оскільки у справі наявний невирішений спір про право, подальше оспорювання правомірності набуття особою такого права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна. Такий спір, з урахуванням суб'єктного складу учасників справи, має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Зазначені висновки узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 листопада 2018 у справі № 826/11512/17.
Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд доходить висновку, що спір у цій частині має приватноправовий характер, та, з огляду на суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі не є публічно-правовим і, відповідно, не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
За таких підстав спір щодо правомірності дій нотаріуса, пов'язаних із відмовою у видачі додаткового свідоцтва про право на спадкове майно не може бути вирішений за правилами адміністративного судочинства.
Відносини, пов'язані із здійсненням права власності на грошові кошти, включаючи відносини щодо виникнення права власності на підставі спадкування, регулюються, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 157, 160, 165, п. 1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - закрити.
Згідно ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.
.