17 березня 2026 рокуСправа № 280/1614/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо відмови провести ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 14.07.2014 року по 05.06.2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.07.2014 року по 05.06.2018 року.
Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
11.03.2026 до суду надійшла від представника позивача заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник посилаючись на постанови Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №420/5503/20, від 15.06.2022 у справі №240/5401/21 та від 02.11.2023 у справі №160/13337/21 вказує, що позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, слід зауважити, що вимоги ухвали суду від 03.03.2026 залишились невиконаними.
Щодо доводів про те, що позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, суддя зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
Норма п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тобто, за нормою цієї статті може бути звільнений позивач, який звернувся з позовними вимогами майнового характеру про стягнення заробітної плати.
Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1064,69 грн.
Отже у вказаних правовідносинах на позивача не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Більше того, суддя вважає за необхідне вказати про наступне.
Так, із заяви представника позивача про усунення недоліків вбачається, що таку сформовано за допомогою штучного інтелекту (далі - ШІ), про що додатково свідчать посилання на правові висновки Верховного Суду як у неіснучих справах (№420/5503/20, №240/5401/21, №160/13337/21), зазначені справи, мають кардинально відмінний предмет спору ніж предмет позову у цій справі.
Верховний Суд в ухвалі від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 висловив правову позицію з приводу використання учасником справи ШІ для формування процесуальних документів та зазначив, що такі дії суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України.
Верховний Суд звернув увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів ШІ та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).
Також Верховний Суд у згаданій ухвалі звертає увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов'язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо (Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду: затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суду від 08 грудня 2025 року № 117).
Подання до Суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
Водночас подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов'язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.
На переконання судді, що характер наведених обґрунтувань та згадуваних представником позивача посилань може свідчити про використання заявником інструментів штучного інтелекту, що свідчить про недобросовісне користування представником позивача процесуальними правами.
Частиною 1 ст.118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вказане вище, з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2026.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - на 5 дні з дати отримання цієї ухвали.
Роз'яснити, що згідно з п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленим законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака