про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1437/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, яким просить:
Визнати протиправним висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2024р. щодо визначення ступеню моєї придатності до проходження військової служби;
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову мене - ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2024р. №1045 в частині призову мене - ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
Визнати протиправним та скасувати Наказ від 07.08.2025р. №235 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування мене - ОСОБА_1 до списків особового складу Державної спеціальної служби транспорту та призначення на посаду водія - понтонера понтонного відділення понтонного взводу монтажної роти НОМЕР_2 окремого мостового батальйону НОМЕР_3 окремої шляхо-відновлювальної бригади імені Князя Лева регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС - 837037T/618, ШПК «Солдат»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити мене - ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами п.17 ч.1 ст.4 КАС України, військова служба є публічною службою.
З аналізу вказаних норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2024 року №1045 в частині призову на військову службу, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 року в частині зарахування до списків особового складу.
Таким чином, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби, тому для звернення до суду встановлюється місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Пзивач звернувся до суду 11.03.2026 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, що ним не заперечується.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач з позовною заявою подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому вказує на те, що до 07.08.2025 року був остаточно зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а до зазначеного моменту постійно перебував у процесі переміщень, оформлень, тимчасового розподілу, рідко отримував доступ до телефону, був обмежений у можливості отримати фахову допомогу.
Суд вказує на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1. це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2. це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3. ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4. ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Суд вказує на те, що до позовної заяви позивачем не долучено доказів, які підтверджують причини пропуску строку звернення до суду, на які позивач вказує у заяві про поновлення строку звернення. До клопотання не надано будь-яких доказів того, що позивач після винесення оскаржуваного наказу про його призов на військову службу від 23.11.2024 року перебував на військовій службі у зоні бойових дій та був повністю обмежений у можливості отримати правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку та відповідних на те доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Гебеш