про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
17 березня 2026 р. Справа № 120/3147/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що її належить залишити без руху з огляду на таке.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
1. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Окрім того, відповідно частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
При цьому, згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, відповідачем може бути й суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За загальним правилом суб'єкт, який наділений адміністративною процесуальною правосуб'єктністю може звертатись до суду в особі іншого суб'єкта, який такої (правосуб'єктності) не має. Відповідачем у справі може бути, як зазначалось, або відповідний орган державної влади або їх посадові/службові особи, а не орган в особі іншого органу.
Як слідує зі змісту позовної заяви, відповідачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, відповідь на адвокатський запит надавав також другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України, або надати докази перебування позивача на обліку у відповідача і вчинення відповідних дій щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу слід надати уточнену позовну заяву з урахуванням висновків суду.
2. Щодо участі у справі третьої особи, то суд зазначає, що відповідно до положень статті 42 КАС України учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з частинами другою та четвертою ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки.
Так, представником позивача в позовній заяві визначено в якості третьої особи (безвідносно до сторін) Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
Однак, сам факт зазначення в позовній заяві вказаної особи в статусі третьої особи не надає їй такого процесуального статусу, оскільки згідно вимог статті 49 КАС України питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за обґрунтованою заявою сторони.
Відповідно до частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.
Разом з тим, до матеріалів позову представником позивача не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третьої особи та не зазначено про те, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.
Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути представнику позивача шляхом надання відповідної заяви про залучення до участі в справі третьої особи із обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи та на стороні позивача чи відповідача просить залучити третю особу у справу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна