про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 березня 2026 р. Справа № 120/2542/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст.160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Частиною 1 ст. 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В позовній заяві позивач визначає відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового облік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
З наведеного слідує, що вказані вимоги одночасно адресовані двом відповідачам без розмежування змісту вимог щодо кожного з них.
Більше того, як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач перебуває на військовому обліку саме в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Тобто, позивачу необхідно визначитись яким суб'єктом владних повноважень, на його думку, порушені його права, з урахуванням вчинення тих чи інший дій конкретним суб'єктом владних повноважень.
Водночас суд наголошує, що процесуальний закон передбачає обов'язок позивача у разі подання позову до кількох відповідачів визначити зміст позовних вимог щодо кожного відповідача окремо. Кожен відповідач у справі має бути адресатом самостійної та індивідуалізованої позовної вимоги, що кореспондує межам його повноважень та фактичній поведінці у спірних правовідносинах.
Формулювання однієї вимоги до кількох суб'єктів владних повноважень без конкретизації їхніх дій (бездіяльності) унеможливлює встановлення меж судового розгляду та належного предмета доказування у справі, а також позбавляє суд можливості надати ефективний судовий захист у межах заявлених вимог.
За таких обставин позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги шляхом їх конкретизації щодо кожного з відповідачів.
Зазначені недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.