про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 березня 2026 р. Справа № 120/2750/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного підприємства "ЮС-ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ЮС-ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000026/2 від 10.02.2026 року.
Суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.
Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000026/2 від 10.02.2026 року має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ сплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотки від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, розмір різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, складає 9932,50 євро, що еквівалентно 507749,40 грн.
Таким чином, судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову складає 7616,24 грн. (507749,40 грн. х 1,5% = 7616,24 грн.).
Однак, представником позивача до матеріалів позову додано платіжну інструкцію №785 від 24.02.2026 року про сплату судового збору у сумі 3328 грн.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 4288,24 грн.
Також, у відповідності до частини 4 статті 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд зазначає, що частина доказів долучених до позову складені іноземною мовою без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.
З цього приводу суд вважає за необхідним відмітити, що приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За частиною 1 статті 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Відтак, відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Більше того документи, викладені іноземною мовою, до яких не додано перекладу українською мовою, є предметом (підставою) позову, а тому суд позбавлений можливості дослідити такі документи та надати їм оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті. Враховуючи відсутність перекладу, суд позбавлений можливості встановити власне саму назву зазначених документів.
Таким чином, визначений положеннями частини 2 статті 79, частини 4 статті 161 КАС України обов'язок позивача додати до позовної заяви докази на підтвердження заявлених вимог належним чином не виконаний, оскільки документи складені іноземною мовою необхідно надавати разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- додання до позовної заяви документу про сплату судового збору у розмірі 4288,24 грн.;
- надання суду здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви.
За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, головуючий суддя Свентух В.М. у період з 09.03.2026 року по 13.03.2026 року перебував на лікарняному, питання про залишення позовної заяви без руху вирішується 16.03.2026 року.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву Приватного підприємства "ЮС-ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович