Справа №523/5346/26
Провадження №1-кс/523/3154/26
16 березня 2026 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності слідчого, підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одеса, клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сапанів Кременецького району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, який є опікуном дитини-інваліда, працюючого настоятелем храму с. Вільшанка, раніше не судимого.
Проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України, -
Встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси звернувся старший слідчий в ОВС - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , із клопотанням, погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на 60 діб з визначення розміру застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В провадженні СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області перебувають виділені 13.03.2026 року матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за №22026160000000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України.
За змістом клопотання слідчого вбачається, що 21.12.2023 року ОСОБА_6 , будучи діючим настоятелем Храму Почаївської ікони Божої Матері і архангела Михайла Одеської єпархії УПЦ та достовірно обізнаним щодо розпочатого 24.02.2022 року відкритого воєнного нападу Російської Федерації на Україну, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресом: АДРЕСА_1 , маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься виправдування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту з застосуванням засобів масової інформації, усвідомлюючи, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує у загальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «Facebook», може ознайомитися необмежена кількість осіб, використовуючи електронне обладнання, а саме власний мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro», з імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , модель 5GLH3ZA/A з номером мобільного телефону ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 та відповідне програмне забезпечення, яке на ньому інстальовано, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Facebook», як користувач « ОСОБА_7 » (веб адреса облікового профілю ( ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи 803 друзів, здійснив поширення відео-публікації від 20.12.2023 року під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 із наступним змістом: «Якщо народ не має свого національного самоусвідомлення - це сміття, на ґрунті якого проростають інші народи. Сьогодні вони проростають на нашій землі, розумієте, ці народи і сьогодні вони керують нами. І ми не можемо ніяк зрозуміти, що за цим стоять тільки гроші і інтереси. А якби люди це усвідомили, ніхто б не пішов на брата тоді. І якби вони знали, сьогодні інформацію так створили, що ми ж ОСОБА_8 , начеб то скидали, да, ми ж не йшли ні про росії, ні проти Донецька, ні проти чого. Чому така дезінформація? І це наші зробили, це не чужі. Я хочу сказати, піднімайся народе мій, піднімайся! Ще є нагода воскреснути, є нагода! Захистити наших хлопців, наших матерів, наших дітей, наших дівчат. Якщо ми сьогодні не захистимо землю, нам Отець не простить» користувача аккаунта « ОСОБА_9 » шляхом її репосту (дії, коли користувач соціальної мережі повторно публікує вміст, який створив інший користувач з метою поділитися інформацією з ширшою аудиторією, яка, можливо, не мала доступу до оригінальної публікації) на власну сторінку в соціальній мережі «Facebook» « ОСОБА_7 », що дозволило всім його друзям, підписникам, фоловерам та відвідувачам сторінки (облікового профілю) « ОСОБА_7 » ознайомитись із вищевказаною відео-публікацією, яка відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико - текстуальної експертизи ОНДІСЕ МЮ України №1497-34-25 від 21.08.2025 містить виправдування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України 13.03.2026 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026160000000183.
16.03.2026 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України за кваліфікуючими ознаками, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, з використанням засобів масової інформації.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами: а саме повідомленням ДЗНД СБ України про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду сторінки аккаунта у соціальній мережі «Facebook» за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ім'я користувача « ОСОБА_7 », яку використовує громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 4.03.2025; висновком судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи ОНДІСЕ МЮ України за №1497-34-25 від 21.08.2025 року за результатами якої у публікації ОСОБА_6 містяться висловлювання за змістом спрямованих на публічні заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України; протоколом обшуку від 20.02.2026 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресом: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду мобільного телефону марки «Iphone 12 Pro» імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 моделі 5GLH3ZA/A, належного ОСОБА_6 , від 2.03.2026р., та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Також встановлено, що ОСОБА_6 самостійно з'явився до суду, без протоколу затримання.
Старший слідчий в ОВС - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що особа підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану тяжкого кримінального правопорушення за ст.436-2 ч.3 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років з конфіскацією майна, вина ОСОБА_6 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, підозрюваний може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховуючись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом здійснення заходів направлених на видалення та знищення своєї сторінки у соціальній мережі «Facebook», що має доказове значення у даному провадженні; незаконно впливати на експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням анкетних даних експерта та спеціаліста, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином; вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, поширюючи матеріали, у яких міститься виправдування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, тим самим здійснюючи інформаційний вплив на невизначене коло осіб.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, так як вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні в умовах воєнного стану тяжкого злочину, передбаченого за ст.436-2 ч.3 КК України, виправдовуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, на думку прокурора є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на погляд прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 , заперечуючи проти задоволення клопотання, зауважив, що прокурором повинні бути зазначені докази щодо ризику переховування, акцентуючи увагу, що підозрюваний сам прийшов до слідчого для вручення підозри, самостійно з'явився до суду без повісток та інших заходів; щодо посилання сторони обвинувачення на ризик знищення або спотворення будь-яких речей та документів зазначив, що підзахисному інкримінується поширення інформації, даний факт викладення підозрюваним відповідного відео встановлений, тобто знищити це не можливо, експертиза проведена, яким саме чином може перешкоджати, якщо основні докази зібрані, залишається не зрозумілим; крім цього був здійснений обшук, оглянутий мобільний телефон, однак наявність умислу ще не доказана, наразі цього не встановлено; наголошуючи, що орган досудового розслідування не надав документів щодо анкетних даних підзахисного, який має стійкі соціальні зв'язки, дружину, двоє малолітніх дітей, одна з яких страждає на психологічний розлад, підтверджуючи свої доводи копіями документів, за недоведеністю ризиків на переконання захисту домашній арешт забезпечить належну поведінку підзахисного, надасть змогу доглядати за хворою дитиною, опікуном якої безпосередньо є ОСОБА_6 , вказуючи, що підзахисний здійснював волонтерську діяльність, допомагав ЗСУ. Щодо розміру застави, вказаної в клопотанні, заявив, що сума не відповідає статкам підзахисного та вимогам законодавства, сім'я не в змозі буде внести такий розмір застави, за викладених підстав вважав за доцільне застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляд домашнього арешту, що на думку захисту буде оптимальним варіантом.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника, вказуючи, що суть підозри йому зрозуміла, але ніякого злого умислу він не мав, пояснюючи, що йому сподобалися слова ОСОБА_10 у відео, яке вона виставила у 2014 році, він не знав, що слова народної артистки України виправдовують чи підтримують агресію росії проти України, що у 2023 році є такий закон, запевняючи, що не розповсюджував, нічим дурним не займався, протиправного умислу не мав, ні з ким не спілкувався, не контактував, зазначаючи, що має двоє малолітніх дітей, одна дитина хвора, є патріотом своєї землі, допомагав військовим, просив застосувати до нього домашній арешт.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступними підставами.
Підставою та метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 згідно клопотання слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі конкретні обставини.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ст.194 ч.1 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним дій, перелік яких визначений у ч.1 ст.177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створить загрозу суспільству.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, слідчим суддею прийняті до уваги доводи сторони захисту, разом з цим вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів, які є вагомими для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам та забезпечити належної поведінки ОСОБА_6 .
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, не даючи оцінку доведеності вини підозрюваного, приймаючи до уваги всі встановлені під час розгляду обставини, виходячи зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , діючи свідомо, з прямим умислом, фактично заперечує, виправдовуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в силу характеру пред'явленої ОСОБА_6 підозри, тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання особи винною, та одночасної потреби у проведенні слідчих дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, зважаючи на специфіку та особливу суспільну небезпеку інкримінованого протиправного діяння, а також на ту обставину, що на території України продовжує діяти оголошений воєнний стан, за наявності встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно положень ст.182 ч.4 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно положення ст.182 ч.5 п.2 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим положеннями ст.182 ч.5 п.3 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи особу підозрюваного, зважаючи на характер і обставини інкримінованого ОСОБА_6 діяння, наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання підозрюваним обов'язків визначити виключний розмір застави, який передбачений для осіб підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, а саме 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 1.01.20265р. становить 399360 гривень, що на думку слідчого судді буде спів мірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
Разом з цим, у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сапанів Кременецького району Тернопільської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 14.05.2026 року включно з визначенням розміру застави.
Взяти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту у залі суду.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у межі - 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 1.01.2026р. складає 399360 (триста дев'яносто дев'ять тисяч триста шістедяст) гривень.
Зазначену суму підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 року заставна сума за ОСОБА_6 .
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками по справі, здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 16.03.2026 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14.05.2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_11