Справа № 509/5532/25
12 березня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про
позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
30.09.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вищевказаним позовом в якому вона просила суд позбавити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання двох малолітніх доньок: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття після чого стягувати з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) до досягнення нею ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, а також стягнути з нього судові витрати у вигляді сплачених 1211,60 грн. судового збору та 2000,00 гривень за оплату позивачкою правничої допомоги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час шлюбу, який був укладений між сторонами 05.11.2016р. у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 донька ОСОБА_7 , які після того як відповідач покинув родину залишилися мешкати разом з позивачкою. Враховуючи те, що відповідач не приймає участі ані у вихованні дітей, а ні у їх утримання, ОСОБА_1 просила суд її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. У подальшому, 26.01.2026р. ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від вимог про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат та аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і цю відмову обґрунтувала тим, що відповідач не являється біологічним батьком ОСОБА_6 .
Відповідач ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку подав до суду відзив на позовну заяву у якому вимоги позивачки про позбавлення його батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 визнав повністю, а у задоволені вимог щодо стягнення з нього аліментів на двох дітей просив суд відмовити. Свої заперечення він обґрунтував тим, що ОСОБА_3 народилась після розірвання шлюбу, але до спливу 10 місяців строку після його розірвання. Шлюбні стосунки притаманні подружжю між ними були фактично припинені задовго до його офіційного розірвання, а тому у нього існує сумнів у тому, що він є біологічним батьком доньки ОСОБА_6 . Так як ОСОБА_7 не його донька, а на утримання доньки ОСОБА_5 він самостійно надає позивачці гроші, то вважає, що вимога про стягнення з нього аліментів не підлягає задоволенню.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазської сільської Ради Білгород-Дністровського району Одеської області надав суду висновок, який був затверджений рішенням виконкому сільської ради №9 від 20.01.2026р. про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і цей висновок підтримав.
Сторони та третя особа, що не заявляє самостійних вимог у судове засідання не з'явилися, однак кожний з учасників справи подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, а рішення просили прийняти на підставі доказів, що містяться у справі.
За приписами п.3 ст.211 та п. 2 ст. 247 ЦПК України сторона у справі має право подати суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, а суд, у разі надання такого клопотання всіма учасниками справи розглядає справу на підставі наявних у справі документів без фіксування судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та учасників справі без фіксування судового процесу, а рішення прийняти на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно приписів ст. ст. 49 ЦПК України позивач має право відмовитись від всіх або частки позовних вимог, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. Суд, у разі визнання відповідачем позову ухвалює рішення про задоволення позовних вимог, що передбачено ст.206 ЦПК України..
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши заяви учасників справи суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в зв'язку з наступним.
За приписами ст. 154 СК України батькам надано право на звернення до суду за захистом прав та інтересів дитини.
Згідно рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.03.2021р. по цивільній справі №509/282/21 шлюб, який 05.11.2016р. був укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 був розірваний, а донька ОСОБА_5 була залишена проживати разом з матір'ю.
Під час реєстрації шлюбу позивачка набула прізвище чоловіка ОСОБА_9 , а після його розірвання відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_10 .
Під час шлюбу у родині ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька - ОСОБА_4 . Через шість місяців після офіційного розірвання шлюбу судом позивачка ІНФОРМАЦІЯ_6 , народила доньку ОСОБА_3 .
Оскільки дитина була народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, то працівники органу РАЦС в силу приписів ч.2 ст.122 СК України її батьком зареєстрували ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про її народження №00051077242 від 07.05.2025р..
Згідно «Акту перевірки житлових умов заявника» який 25.11.2024р. був складений комісією Кароліно-Бугазської сільської Ради обидві дівчини проживають разом з матір'ю у с.Кароліно-Бугаз.
12.04.2024р. позивачка уклала шлюб з ОСОБА_11 і набула його прізвище ОСОБА_12 .
Під час шлюбу з ОСОБА_11 , позивачка 11.02.2025 року народила двох синів близнюків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Відповідно до ст. 157 та ст. 180 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні та утриманні дитини.
Відповідач ОСОБА_2 у відзиві наголосив, але не надав суду жодних доказів того, що він добровільно надає позивачці кошти на утримання доньки ОСОБА_5 , а тому суд вважає за необхідне вимогу позивачки про стягнення з нього аліментів на її утримання задовольнити.
Із заяви, яку позивачка подала до суду 26.01.2026р. про відмову від вимог про стягнення та аліментів на утримання ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 не являється її біологічним батьком.
Кожна особа розпоряджається процесуальними правами та правами щодо предмету спору на власний розсуд (статті 12 та 13 ЦПК України). Відмова від вимоги про стягнення аліментів на користь доньки ОСОБА_6 свідчить про те, що позивачка весь тягар утримання дитини бере на себе і вона здатна її забезпечити всім необхідним для її гармонійного розвитку. Також суд бере до уваги, що у випадку необхідності позивачка має право у будь який час повторно звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_6 . З огляду на вказане суд вважає, що цю вимоги позивачки про стягнення з відповідача судових витрат та аліментів на користь доньки ОСОБА_6 за її проханням слід залишити без розгляду.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» та статтей 150, 151, 156, 180 СК України кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України, зобов'язані утримувати та піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і вони мають право самостійно обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам, а здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. ст. 154, 165 СК України батькам надано право на звернення до суду за захистом прав та інтересів дитини при цьому один з батьків може звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських.
Згідно ст. 164 СК України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, щодо усіх своїх дітей або когось із них, якщо хтось з них ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до висновків, які викладені у пунктах 14-16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони: не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не надає допомоги на утримання доньки ОСОБА_6 так як не вважає себе її батьком і це підтверджує факт того що він свідомо тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а тому він має бути позбавлений батьківських прав.
Факт не виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та доцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 підтверджений висновком органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконкому Кароліно-Бугазської сільської Ради Білгород-Дністровського району Одеської області №9 від 20.01.2026р.
Оскільки позивачка відмовилась від вимог про стягнення з відповідача судових витрат і не надала доказів їх понесення крім сплати судового збору, то суд ці вимоги залишає без розгляду.
Таким чином суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 має бути позбавлений батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та ст.ст. 154, 164, 165,179, 180-184 СК України, керуючись ст. 4, 13, 19, 23, 27, 28, 42, 43, 49, 76-79, 81, 175, 263 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку, починаючи з дня звернення 30.09.2025 р. до суду і до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: А.І. Бочаров