Справа №521/1711/26
Номер провадження 3/521/1183/26
16 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, військовослужбовиця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року серії ВАД №761208 18.12.2025 року приблизно о 10:40 годин гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м.Одеса, вул.Г.Крут, буд.35Б, а саме в приміщенні бомбосховища Одеської початкової школи №53 ОМР погрожувала фізичною розправою відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звертавшись зі словами «відкручу голову», тим самим порушила діюче законодавство України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Згідно вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 розглядаються протягом доби та відповідно до вимог ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.173 є обов'язковою.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Адвокат Омельчук О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, надав до суду письмові заперечення, відповідно до змісту яких просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі, достовірні докази які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства. Відповідно до заяви ОСОБА_3 , остання повідомила про погрози на адресу її дитини. При цьому у заяві чітко зазначено, що особа, яка висловила погрозу, заявнику невідома та заявник просить встановити цю особу. Проте органом поліції було складено протокол саме відносно ОСОБА_1 , що є грубим порушенням принципу об'єктивності та презумпції невинуватості. У зв'язку з чим просить справу відносно ОСОБА_1 закрити.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі. Відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення, смс-повідомлення про явку в судове засідання доставлено 13.03.2025 року.
Відповідно до протоколу потерпілі особи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник конфлікт, у зв'язку з тим, що остання чіплялася до дітей, до своїх однокласників.
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Хоча законодавство України не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, однак безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних, максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є місце вчинення, а саме - громадське місце. Під громадським місцем необхідно розуміти загальнодоступні місця, зокрема вулиці, сквери, парки, ринки, дворові території, частини будь-якої будівлі, споруди, які доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 07.01.2026 року остання повідомила про вчинення погрози фізичною розправою щодо її неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , а саме що невстановлена особа - один із батьків учня ПШ №53 публічно звернулась до її дитини з погрозою фізичної розправи.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , вона прийшла до школи за своїми дітьми та під час повітряної тривоги у бомбосховищі побачила, як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чіпляється до інших дітей, б'є їх. Вона зробила їй зауваження та попередила її, щоб вона не підходила до її сина, а якщо вона буде його чіпляти, то вона відкрутить ій голову. Після чого до неї почали підходити інші діти та скаржитися на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно вчиняє з ними бійки, чіпляє їх.
Судом на підставі наданих доказів встановлено, що між ОСОБА_1 згідно її письмових пояснень та малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник конфлікт у наслідок чіпляння та побиття останньою однокласників її сина. Поведінку ОСОБА_1 , яка є повнолітньої ососбою, та у разі виявлення поведінки дитини у навчальному закладі такої як побиття інших дітей, мала звернутися до керівництва цього закладу, а не самостійно робити зауваження дитині у висловленні щодо можливого фізичного впливу на неї, суд розцінює як її реакцією на поведінку дитини. При цьому доказів, що дії ОСОБА_1 були направлені саме на порушення громадського порядку та у неї був наявний умисел саме порушити такий порядок, суду не надано.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України 22.12.2006 N10 "Про судову практику в справах про хуліганство", дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК ( 2341-14 ), що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
А отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені саме дрібного хуліганства не доведена.
У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 18.12.2025 року мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173, 283, 274, 284, 285 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко