Справа № 503/109/26
Провадження №3/503/142/26
16 березня 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП,
встановив:
01.01.2026 року близько 06:00 години в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 влаштував сварку, під час якої висловлювався грубою нецензурною лайкою, розкидався букетом квітів та висипав їжу з посуду на стіл, висловлював своє обурення стосовно співмешканки ОСОБА_2 в присутності її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 року народження, внаслідок чого дитина отримала емоційну травматизацію та ознаки психологічного насилля, що підтверджується висновком практичного психолога Кодимської міської ради № 90 від 20.01.2026, у зв'язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував вчинення вище вказаного правопорушення. На уточнюючі запитання суду повідомив, що інвалідності не має, але є пенсіонером за віком.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
У змісті протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764108 від 21.01.2026 року при викладенні суті учиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП, зазначено, що внаслідок відповідних дій ОСОБА_1 , що потерпілою є неповнолітня донька його співмешканки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала «емоційну травматизацію та ознаки психічного насилля».
Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області 07.09.2011 року (а.с.17), актовий запис № 85, матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 .
Таким чином наявними у матеріалах справи документами підтверджено ту обставину, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764108 від 21.01.2026 року (а.с.2).
Суб'єкти по відношенню до яких можливе вчинення домашнього насильства визначені спеціальним законом - Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Крім того, відповідно до пункту 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У зв'язку з чим суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764108 від 21.01.2026 року (а.с.2), який підписано ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в них обставинах, а у графі пояснень висловленням визнання фактів вчинення конфлікту через співмешканку; роздруківкою із бази даних «Армор» повідомлення про реєстрацію ЄО № 13 від 01.01.2026 року (а.с.3) про отримання о 10:29 годині письмової заяви від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка просить притягнути до адміністративної відповідальності її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який 01.01.2026 року близько 07.00 години спілкуючись з її донькою ОСОБА_3 , словесно ображав заявницю, розповідаючи яка вона не порядна та недобросовісна жінка; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 01.01.2026 року (а.с.4) про притягнення до відповідальності колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який 01.01.2026 року у присутності її неповнолітньої доньки ображав її, розповідаючи яка вона не порядна та недобросовісна людина, при цьому розкидав у будинку подаровані ним речі; копією звернення начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Сергія Поліщука № 20067-2026 (802574) від 19.01.2026 року (а.с.15) про те, що 01.01.2026 року від ОСОБА_2 надійшла заява в якій остання просить притягнути до відповідальності її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який спілкуючись з її неповнолітньою донькою словесно ображав ОСОБА_2 , в якому просив начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я і директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради організувати проведення первинної діагностики психоемоційного стану постраждалої особи; висновком практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 20.01.2026 року № 90 (а.с.16), в якому зазначено, що за результатами обстеження встановлено наявність ознак психологічного насильства, що проявлялися у формі словесних образ, приниження честі та гідності дитини та її матері, емоційного тиску, що негативно вплинуло на психоемоційний стан неповнолітньої, зазначені дії спричинили у дитини підвищений рівень тривожності, емоційну напругу, почуття страху та психологічного дискомфорту, у зв'язку з чим на момент обстеження у ОСОБА_3 наявні ознаки психологічного насильства, виявлене свідчить про емоційну травматизацію, встановлено причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою кривдника та психологічним станом постраждалої особи; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 01.01.2026 року (а.с.5), в яких вона підтвердила те, що 31.12.2025 року після святкування нового року, пішла в гості, близько 07:00 години до неї зателефонувала її донька ОСОБА_4 , яка повідомила, що приходив її колишній співмешканець ОСОБА_1 , який у присутності її подружок ображав ОСОБА_2 , говорив яка вона погана, після чого порозкидав у будинку речі, забрав подароване ним та пішов, з даного приводу вона одразу вирішила звернутися за допомогою до органів Національної поліції; письмовими поясненнями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7). наданими нею 01.01.2026 року в присутності законного представника - матері ОСОБА_2 , в яких та пояснила, що 31.12.2025 року, разом з матір'ю відсвяткували Новий рік, після чого та пішла у гості, а вона залишилася вдома чекати своїх подружок, 01.01.2026 року близько 01:00 години до ОСОБА_3 прийшли подружки і вони разом почали святкування, близько 07:00 години до неї почав телефонувати колишній вітчим ОСОБА_1 та в телефонній розмові почав розпитувати хто є вдома, через 10 хвилин ОСОБА_1 , приїхав до будинку і одразу зайшов в дім, не очікуючи дозволу увійти, ОСОБА_1 почав вимагати повернути подарований ним мобільний телефон, для чого вона вийшла за ним до іншої кімнати, куди і зайшов ОСОБА_1 з двома букетами квітів, де очікуючи поки вона забере свої сім карти з телефону, почав зламувати бутони з квітів, розкидаючи їх по кімнаті, а потім почав бити букетом по підлозі, розкидаючи пелюстки та листя, після чого зайшов до кімнати, де знаходилися її подружки, яким почав скаржитися на поведінку матері, що вона неправильно вчиняє з ним, взяв коробку з цукерками розкидав їх по кімнаті, коробку від них розірвав та розкидав, висипав салати на стіл, а тарілки від них забрав; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8) наданими ним 14.01.2026 року в присутності законного представника - матері ОСОБА_6 , в яких той пояснив, що з 31.12.2025 року по 01.01.2026 року перебував у своєї знайомої дівчини ОСОБА_4 , яка проживає в с. Серби, де ми разом із її подружками святкували Новий рік, близько 03:30 до ОСОБА_4 зателефонував колишній співмешканець її мами, на ім'я ОСОБА_7 та запитав хто є вдома, а згодом прийшов сам, зайшовши в будинок він почав висловлювати своє невдоволення з приводу того, що матір ОСОБА_4 не хоче повертатися до нього жити, а також побачивши букет квітів під ялинкою почав ним жбурляти, до них будь-яких неправомірних дій ОСОБА_1 не вчиняв, хоча і поводився не культурно, через деякий час він пішов, а вони прибравши в кімнаті порозходились по домам; письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9-10), наданими нею 17.01.2026 року в присутності законного представника - матері ОСОБА_9 , в яких та пояснила, що з 31.12.2025 року по 01.01.2026 року перебувала у гостях у своєї подруги ОСОБА_4 , де разом із подружками мали святкували Новий рік, близько 06:00 до ОСОБА_4 зателефонував колишній співмешканець її матері ОСОБА_1 , запитав у неї хто є вдома, привітав її з Новим роком та сказав, що зараз прийде, невдовзі ОСОБА_7 зайшов до будинку і одразу почав вимагати у ОСОБА_4 повернути подарований ним мобільний телефон, виконуючи його прохання ОСОБА_4 зайшла до сусідньої кімнати, аби знайти коробку від телефону та вийняти з нього сім-карту, вслід за нею зайшов ОСОБА_7 , де побачив букет квітів і почав його пошкоджувати розкидаючи пелюстки по кімнаті, а також порвав букет квітів, який він приніс раніше, при цьому ОСОБА_7 був розлючений та почав нам розповідати, яка ОСОБА_10 непорядна жінка і не хоче з ним проживати, висловлюючись на адресу ОСОБА_11 нецензурною лайкою, крім цього ОСОБА_7 почав зі столу збирати посуд висипаючи з нього приготовану їжу на стіл, тарілки він складав у пакет, а також сказав винести три стільця які з його слів він купував особисто, вказані речі забрав з особою і пішов, по відношенню до присутніх ОСОБА_7 будь-яких неправомірних дій не вчиняв, лише висловлювався та демонстрував своє невдоволення та обурення відносно ОСОБА_11 , а також агресивно поводився через те що ми дещо розгубилися та налякалися його поведінки; а також поясненнями самого ОСОБА_1 , як тими, що були надані ним усно в судовому засіданні під час судового розгляду, так і тими, що були надані ним письмово 21.01.2026 року (а.с.14), в якому останній пояснив, що 31.12.2025 року він домовився зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , що будемо зустрічати вдома Новий рік, перед самим Новим роком, він не міг додзвонитися до співмешканки, так як вона не брала трубку і він вирішив подзвонити до її доньки ОСОБА_4 та дізнатися де мама, при розмові з ОСОБА_4 стало відомо що її матері немає вдома, тому він вирішив піти до її будинку та забрати подаровані ним речі, зайшовши до будинку де знаходилася ОСОБА_4 зі своїми друзями, він побачив у одній із кімнат букет квітів, який він не дарував і тому розлютився через ревнощі та почав рвати пелюстки і розкидати їх по підлозі, через гнів він чогось кричав, так як почувався емоційно збудженим, висловлював на адресу співмешканки невдоволення, крім того попросив ОСОБА_4 віддати йому подарований їй телефон, три стільці, а також забрав деякий посуд зі столу викинувши їжу на стіл, можливо діти й налякалися його поведінки, але він так себе поводив, під впливом емоцій.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмові та усні пояснення потерпілої допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, які внаслідок їх узгодженості і відсутності суперечностей між ними, а також в сукупності з іншим наведеним доказом - висновком практичного психолога, дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
Рапорт інспектора СЮП ВП Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітана поліції Олександра Чорного від 17.01.2026 року (а.с.11), в якому зазначено про фіксацію усних пояснень особи на нагрудну камеру, суд не приймає як доказ, оскільки до цього рапорту не додано самого відеозапису з нагрудної камери, про який йдеться в ньому.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025 та від 20.10.2025 року № 793/2025, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX та від 21.10.2025 року 4643-IX.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Водночас із цим суд вважає відсутньою необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу, з огляду на те, що у змісті протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, а відтак відповідна подія домашнього насильства має разовий випадок, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що сам факт притягнення порушника до адміністративної відповідальності за його діяння буде саме по собі достатнім запобіжним заходом без проходження відповідної програми.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 1732 ч.2, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко