Справа № 502/2435/25
17 березня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Позивач звернувся до Кілійського районного суду з вказаним позовом про визнання права власності.
Позов мотивований тим, що 14 червня 2017 року позивачем придбано у відповідача транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі Transporter-D, 1985 року випуску, зеленого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , за 70000,00 грн. Тобто, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу, досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, відбулось повне виконання договору, а саме передача та прийняття рухомого майна з документами та повна сплата його вартості. Проте, відповідач відмовився укласти договір відповідно до чинного законодавства, що підтверджено матеріалами, доданими до позову, та стало підставою для звернення до суду з позовною вимогою про визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль.
Позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань суду не надавав.
Суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України . Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 червня 2017 року позивачем придбано у ОСОБА_2 транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі Transporter-D, 1985 року випуску, зеленого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .
Після придбання позивачем вказаного транспортного засобу, ним 15.09.2017 надсилалася на адресу відповідача письмова вимога про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу з копією відповідного договору, та відповідно перереєстрації його на позивача.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, відбулось повне виконання договору, а саме передача та прийняття рухомого майна з документами та повна сплата його вартості.
Позивач вказує, що на даний час йому невідомо де знаходиться відповідач, всі можливі шляхи для знаходження з ним контакту ним пройдені безрезультатно.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину. який вона насправді вчинили.
Частиною 2 ст. 235 ЦК України передбачено, що якщо буде встановлено, що правочин був учинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну суму.
Відповідно до п.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Відповідно до статті 34 Закону №3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 №1388встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до абз. 17 пункту 8 Порядку №1388 документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
У постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».
За таких обставин, враховуючи, що мім сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, відбулось повне виконання договору, а саме передача та прийняття рухомого майна з документами та повна сплата його вартості, позивачу наразі невідомо де знаходиться відповідач, всі можливі шляхи для знаходження з ним контакту ним пройдені безрезультатно, тобто порушується право позивача вільно володіти майном, позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі Transporter-D, 1985 року випуску, зеленого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , знявши всі обмеження з вказаного транспортного засобу.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Березніков