Справа № 751/9411/25 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В.
Провадження № 33/4823/137/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
16 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Ширая А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Ширая А.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в. АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 02 листопада 2025 року о 03 год. 04 хв. у м. Чернігові, по вул. Тероборони, 4а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Ширай А.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому вважає, що останнього було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин наведених у протоколі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500928 від 02.11.2025 року, ОСОБА_1 02 листопада 2025 року о 03 год. 04 хв. у м. Чернігові, по вул. Тероборони, 4а, керував транспортним засобом Renault Laguna, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, та пояснив що знаходився на задньому сидінні автомобіля, а за кермом перебувала інша особа, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.7).
Також, відомості викладені у протоколі про адмінправопорушення підтвердив допитаний у якості свідка інспектор взводу №2 роти №4 УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 , який склав протокол про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , надавши у судовому засіданні суду першої інстанції відповідні пояснення по суті даної справи. При цьому, він зазначав, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 , який перемістився з водійського сидіння на заднє пасажирське та у подальшому намагався уникнути відповідальності за вчинене, а дівчина переміститись на водійське сидіння не встигла, оскільки перебувала поміж двома сидіннями, що також має місце і на відеозаписі працівників поліції.
Враховуючи пояснення даного свідка та беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського «Хто був за кермом», відповів «Я, він, ой вона», а також пояснення дівчини, яка знаходилась на місці водія та на запитання поліцейського «Не тісновато вам ні?», відповіла «да тісновато трошки», «Нащо він пересів»? П'яний?», відповіла «Да, трошки», у апеляційного суду не виникає жодних сумнівів, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу та виконував функцію водія.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не знаходився за кермом транспортного засобу вже були предметом розгляду суду першої інстанції і суд вірно визначився, що саме останній керував автомобілем, з чим також погоджується і апеляційний суд, враховуючи наявні у даній справі докази.
Суд першої інстанції правильно критично поставився до пояснень свідка ОСОБА_3 , оскільки її пояснення протирічать зібраним у справі доказам, до того ж, вона є знайомою ОСОБА_1 , і на думку апеляційного суду, остання намагається у такий спосіб допомогти йому уникнути відповідальності за скоєне.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Ширая А.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач