16 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/2701/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/923/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
вивчив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції 06.02.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвалу про залишення без руху від 23.02.2026 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 24.02.2026 об 11:37:06.
Частиною восьмою статті 128 ЦПК України закріплено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Таким чином, за змістом ч. 8 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 уважається таким, що отримав копію оскаржуваної ухвали 24.02.2026.
Частинами 1, 2 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
ЄСПЛ Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 рішенні від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Отже, попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме ОСОБА_1 не проявляє зацікавленості у розгляді його апеляційної скарги, затягуючи її розгляд з незрозумілих суду причин.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що заявник ОСОБА_1 , звернувшись до суду із апеляційною скаргою, не проявляє зацікавленості у розгляді його апеляційної скарги та не виконує вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, виходячи з ст. 120, 371 ЦПК України щодо строків вчинення процесуальних дій та строку розгляду апеляційної скарги, з урахуванням ч. 8 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 вважається таким, що отримав копію ухвали апеляційного суду від 24.02.2026 про залишення його апеляційної скарги без руху.
Відповідно до положення статей 185, 357 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 02.02.2026 необхідно вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .
Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою надіслати - ОСОБА_1 .
Копію даної ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча О.Є. Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко