16 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/1353/26
Провадження № 22-ц/820/807/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року (суддя Колієв С. А.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням рішення суду у справі № 686/25511/20 за грудень 2025 року в розмірі 2 грн. Зазначав про його звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року позовна заява залишена без руху та надано строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків - сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати. Посилається на незаконність судового рішення, оскільки відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 369 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не сплатив судовий збір за подання позовної заяви, не зазначив обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору та не надав належних доказів наявності таких підстав.
Колегія суддів з висновком суду погоджується.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року).
За змістом пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням рішення суду у цивільній справі, Судовий збір у цій категорії справ справляється як за вимогу майнового характеру згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оцінюючи твердження позивача про його звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що заявлений позов не містить вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, натомість містить вимогу майнового характеру, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
На підставі частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційний суд зазначає, що заявлена у позові вимога про стягнення інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання не пов'язана з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
У зв'язку з цим положення пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню і відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» вирішено відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплати судового збору та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду за умови виконання вимог закону щодо оплати позовної заяви судовим збором у справі дотриманий.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви не заслуговують на увагу.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 665,60 грн, який несплачений позивачем при поданні апеляційної скарги, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта