16 березня 2026 року м. Херсон
Номер справи: 766/16957/25
Номер провадження: 22-ц/819/480/26
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Бєлої Євгенії Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 січня 2026 року (під головуванням судді Кузьміної О.І..), у справі за позовом адвоката Бєлої Євгенії Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
1.Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, під час перебування в якому у сторін народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.12.2012 за N2114/10394/12 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
13 серпня 2024 року Херсонським міським судом Херсонської області видано судовий наказ N 766/12870/24, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання зави до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що підстави зміни розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 наступні.
Після розлучення з ОСОБА_6 , позивач по справі одружився з ОСОБА_7 , під час перебування у шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно договору про сплату аліментів, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , позивач сплачує на утримання ОСОБА_8 аліменти в розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_8 18-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місце проживання та місце реєстрації ОСОБА_1 до початку повномасштабного вторгнення військових рф на територію України 24.02.2022 року було: м. Херсон.
Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 був вимушений переїхати до м. Рівне та зареєструватись там, як внутрішньо переміщена особа.
07.01.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було укладено договір оренди квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є адресою місця реєстрації позивача як ВПО. Вартість оренди складає 12 000 (дванадцять) тисяч грн. щомісячно. Також додаткові витрати складає оплата комунальних послуг щомісячно в розмірі від 1500 до 2000 грн.
Згідно довідки про доходи за 2025 рік, 23.01.2025 ОСОБА_1 був працевлаштований на Рівненську філію ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» та розмір нарахованої заробітної плати складає 32 608. Відповідно до Податкового кодексу України із заробітної плати найманого працівника утримуються наступні податки в загальному розмірі 23%: податок на доходи фізичних осіб (18%); військовий збір (5 %).
Отже, ОСОБА_1 , після утримання з його заробітної плати податків, передбачених податковим законодавством України, фактично отримує 32 608 - 23% =25 108 грн. 16 коп. При цьому, розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 складає: 25 108*1/4 =6 277 грн.
З урахуванням витрат, вказаних вище, ОСОБА_1 отримує наступну суму грошових коштів для існування: 25 108 - 4 200 - 6 277 - 12 000 = 2 631 грн. на місяць.
В позовній заяві вказав, що після початку повномасштабного вторгнення військових рф на територію України ОСОБА_2 разом з донькою виїхали та проживають у Німеччині. 18.11.2023 ОСОБА_4 отримала тимчасовий дозвіл на проживання на території Німеччини та може отримувати фінансову допомогу.
На обґрунтування позовних вимог позивач навів розмір базової фінансової допомоги, яка виплачується центром зайнятості в Німечинні на утримання дітей та виснував, що ОСОБА_4 , маючи дозвіл на проживання на території Німеччини, отримує фінансову допомогу, як мінімум, у розмірі 471 Євро, що майже дорівнює загальному доходу позивача по справі.
У зв'язку з цим просив змінити розмір аліментів, який визначений судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2024 по справі N 766/12870/24 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 січня 2026 року в задоволенні позовних вимог адвоката Бєлої Євгенії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Бєла Є.Ю., яка діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та матеріального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким змінити розмір стягуваних аліментів, визначений судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2024 по справі N 766/12870/24 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Бєла Є.Ю., яка діє від імені ОСОБА_1 , вказала, що при винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції взагалі не надав належної правової оцінки викладеним в позовній заяві фактам, які підтверджені належними та допустимими доказами. Викладені у рішенні суду тези свідчать про поверхневе вивчення документів, які були надані позивачем в якості доказів.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що суд першої інстанції безпідставно виснував про те, що позивачем не було надано доказів утримання сину від другого шлюбу, оскільки в матеріалах справи наявний нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів в розмірі 4 200 грн., що свідчить про добровільне вирішення питання щодо утримання сину між батьками.
Суд першої інстанції безпідставно зазначив про те, що позивач мав залучити до участі у справі в якості відповідача дружину від другого шлюбу - ОСОБА_7 .
Крім того, адвокат Бєла Є.Ю., яка діє від імені ОСОБА_1 , вказала, що суд першої інстанції не надав належної оцінки співвідношенню доходів і обов'язкових витрат, чим порушив вимоги ст. 182 СК України щодо врахування матеріального становища платника аліментів. Оскільки, фактично після виконання аліментних та житлових зобов'язань у апелянта залишається сума, недостатня для забезпечення власного існування, що свідчить про істотне погіршення матеріального становища.
Зменшення частки аліментів з 1/4 до 1/6 не порушує прав дитини, оскільки зберігається гарантія мінімального розміру - не менше 50% прожиткового мінімуму.
(2) Позиція інших учасників
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він не має змоги сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, доказів факту утримання ним сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду не надано.
Суд першої інстанції також зазначив, що аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.
Судом першої інстанції встановлено, що:
- відповідно до судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області № 766/12870/24 від 13 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання зави до суду і до досягнення дитиною повноліття;
- відповідно до договору про сплату аліментів посвідченого 09.06.2025 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 аліменти в розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_8 18-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання вищенаведеного договору про утримання малолітньої дитини, позивачем до матеріалів справи надано наступні квитанції: від 18.06.2025 року на суму 4221,11 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за червень 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 05.07.2025 року на суму 4190,50 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за липень 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 01.08.2025 року на суму 4200 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за серпень 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 02.09.2025 року на суму 4200 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за вересень 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 02.09.2025 року на суму 2000 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «додаткові витрати на дитину ОСОБА_8 про сплату аліментів на дитину від ОСОБА_1 »; від 01.10.2025 року на суму 4200 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за жовтень 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 01.11.2025 року на суму 4200 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «аліменти за листопад 2025 року від ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 »; від 25.09.2025 року на суму 1000 грн., платник « ОСОБА_7 », призначення платежу: «додаткові витрати на дитину ОСОБА_8 згідно договору про сплату аліментів на дитину від ОСОБА_1 ».
Також на доведення і обґрунтування підстав зменшення розміру аліментів позивачем додано до позовної заяви:
довідка від 27.04.2022 року, яка свідчить, що позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та місце його фактичного проживання є АДРЕСА_1 ;
договір оренди житла, укладений 07.01.2025 році між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого, останній орендує квартиру АДРЕСА_2 , а розмір орендної плати становить 12000 грн. щомісячно;
відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 по вересень 2025 року, які свідчать про середньомісячний виплачений дохід, зарплату в сумі 32 468 грн.
державним виконавцем винесена постанова 16.10.2025 року про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за судовим наказом про стягнення аліментів.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21);від 27 листопада 2024 року № 613/1404/23 (провадження № 61-7443св24) які підлягають застосуванню відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України .
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК ( 2947-14 ) розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК ( 1618-15 ) дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі.
Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач з наданням доказів на кожен свій аргумент, посилався на те, що при винесенні судового наказу про стягнення аліментів від 30.08.2024 року № 766/12870/24, судом не було враховано, що у ОСОБА_1 , у іншому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_8 , на утримання, якого позивач сплачує згідно договору про сплату аліментів, аліменти в розмірі 4200 грн. щомісячно. Крім того, після початку повномасштабного вторгнення він був вимушений переїхати до м.Рівне та орендувати квартиру, вартість оренди якої складає 12 000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів зазначає, що на час винесення наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2024 року у справі у справі № 766/12870/24 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у нього вже була спільна із ОСОБА_7 дитина - син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не враховувалося та не могло бути враховано у наказному провадженні при видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Разом з тим відповідно до вимог частини першої статті 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
На доведення вимог позивачем надано до суду нотаріально посвідчений Договір від 09.06.2025 року, про сплату аліментів, в якому останні встановили обов'язок батька - ОСОБА_1 сплачувати на утримання дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 4200 грн.
Крім того, на виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано вищевказані квитанції на виконання умов договору про сплату аліментів на утримання дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обставини вимушеного внутрішнього переміщення позивача, як і інших мешканців м. Херсона, з м. Херсона до м. Рівне та у інші більш небезпечні міста, є загальновідомими.
Вимушена зміна місця проживання стала обставиною оренди житла, яке позивачем підтверджено наданим договором оренди з визначенням у ньому щомісячної суми орендної плати -12000 грн.
Офіційні відомості щодо розміру заробітної плати, офіційне працевлаштування та наведені вище обставини, підтверджені наданими позивачем доказами, встановлені обставини та наведені вище норми матеріального права надають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність та відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Є помилковими висновки суду першої інстанції про не визначення у справі відповідачем ОСОБА_7 , на користь якої сплачуються аліменти на сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки до зазначеної особи вимоги позивачем не заявляються, а укладення з нею нотаріального договору про утримання спільної з ОСОБА_1 дитини могло надати її статус третьої особи, за наявності для цього підстав, визначених ст. 53 ЦПК України.
Таким чином вимоги апеляційної скарги про зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частин, є обґрунтованими та доведеними.
Крім того, при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норми процесуального права, яке є в силу пункту 7 частиною 3 статті 376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Предметом спору у цій справі є зменшення розміру аліментів на дитину.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 20 ).
Процесуальне питання щодо неможливості розгляду спорів про зменшення розміру аліментів на дитину у порядку спрощеного позовного провадження вже перебувало на розгляді Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі№ 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23), зроблено висновок про те, що ураховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Аналогічний правовий висновок щодо вирішення вказаного процесуального питання викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 752/1058/23.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (пункт 3 частини шостої статті 19 ЦПК України).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в справі спір виник з сімейних відносин, та не стосувався стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміни способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушив норми процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо суті апеляційної скарги на рішення суду
Відповідно до п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Бєлої Євгенії Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 січня 2026 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги адвоката Бєлої Євгенії Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Змінити розмір стягуваних аліментів, визначений судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2024 по справі № 766/12870/24 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови суду складено 16 березня 2026 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік