Єдиний унікальний номер справи: 766/10153/24 Головуючий в І інстанції: Ус О.В.
Номер провадження: 22-ц/819/498/26 Доповідач: Майданік В.В.
16 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
секретар Середюк О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Ус О.В., дата складення повного рішення - 26 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
26 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулися до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
--- стягнути з відповідача на свою користь 277 350,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 03.03.2024 року;
--- стягнути з відповідача на свою користь 50 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 03.03.2024 року.
Також просила вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Позов обґрунтований наступним.
03.03.2024 року о 18:23 год ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на бордюр та в подальшому здійснив неконтрольований рух в будівлю за адресою: м. Херсон, вул. Привокзальна, 1, чим порушив п.п.12.1., 2.3. Б, 13.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 порушив п.2.9.А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В результаті вкзаної ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, кірм належній їй на праві власності будівлі за вказаною адресою були завдані пошкодження.
Внаслідок ДТП, в якому відповідач був визнаний винним, їй заподіяна матеріальна шкода в розмірі 277 350,00 грн, яка складається з вартості робіт та матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого приміщення, а також витрат з усунення наслідків ДТП - евакуація авто 1 600,00 грн, доставка будівельників та обладнання 2 500,00 грн, транспорт на вивіз сміття 5 000,00 грн, зашивка ОСБ плитами 1 500,00 грн, полагодження мереж електроенергії, водопостачання та каналізації 3 000,00 грн.
Крім того, їй заподіяна моральна шкода в розмірі 50 000 грн, яка полягає у душевних та моральних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях внаслідок пошкодження майна, погіршення матеріального стану. Її постійно супроводжує пригнічений настрій, депресія, погіршення фізичного здоров'я, які не дозволяють повернутися до звичайного способу життя.
Ухвалою від 01.07.2024 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом, суд ухвалив розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.
Відзив на позов до суду не поданий.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті, задоволено клопотання про виклик свідка.
В судовому засіданні 08.07.2025 року представник позивачки адвокат Волкова Л.Г. позов підтримала в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Руденко М.М. позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, оскільки не надано доказів того, що шкода, яка була заподіяна позивачці, є наслідком дій відповідача, надані докази не є належними, достовірними та достатніми.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він працює директором магазину "Водафон" на вулиці Привокзальній, 1 у м. Херсоні. Приміщення магазину орендується у ОСОБА_1 . 03.03.2024 року йому подзвонили з питання пошкодження будівлі магазину. Він приїхав на місце та побачив, що автомобілем пошкоджена цегляна стіна будівлі, несучі колони, стіна, розбиті вітрини, освітлення, пошкоджена усі меблі. Він зібрав вціліли товари (аксесуари, ноутбуки, тощо). Свідку були надана до огляду фототаблиця, долучена до позову позивачем. Свідок пояснив, що магазин був працюючим, цілим, а вікна були зашиті ОСБ плитами для збереження склопакетів.
В судовому засіданні 08.07.2025 суд усною ухвалою з занесенням до протоколу судового засідання в порядку ч.7 ст. 81 ЦПК України витребував з архіву суду матеріали справи про адміністративне правопорушення (766/3543/24), за якою відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні 22.01.2026 року оглянуто матеріали справи 766/3543/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2026 року позов було задоволено частково. Суд вирішив:
--- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 263 750,00 грн; в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн, що разом становить 268 750,00 грн;
--- в задоволенні решти вимог відмовити;
--- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 213,58 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що передумовою відшкодування шкоди, заподіяної особі, є наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника. Відтак, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Також суд виходив з того, що позивачкою на підтвердження розміру завданої шкоди надані письмові докази, які суд розцінює як належні, оскільки доказом у справі про відшкодування шкоди, завданої майну особи, можуть бути будь-які докази, і це не обов'язково має бути висновок експерта. Так, суд враховував, що договір будівельного підряду та перелік робіт для відновлення пошкодженого приміщення містить вказівку, що такі роботи проводяться після пошкодження внаслідок ДТП, наявність пошкоджень зафіксована у наданій позивачем фототаблиці, при цьому свідок ОСОБА_3 підтвердив наявність пошкоджень, вказав, що вікна в приміщенні магазину були зашиті поверх склопакетів плитами для безпеки через бойові дії, але приміщення до ДТП не було пошкоджене.
Суд зазначив, що посилання представника відповідача на те, що у даній справі відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та шкодою, заподіяною позивачці, є необґрунтованими, оскільки передумовою відшкодування шкоди є наявність у діях відповідача складу правопорушення, протиправної поведінки чи наслідків. Як вказав суд, обставини відповідачем не спростовані, а сам по собі сумнів представника відповідача не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки саме на відповідача, як особу винну у ДТП, якою завдано шкоди майну потерпілого, покладається обов'язок спростування. Однак, клопотань про призначення експертизи щодо вартості відновлення приміщення або на спростування механізму пошкоджень стороною відповідача не заявлялося.
Суд виходив з того, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у спричиненні майнової шкоди та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачці майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
В той же час, зазначив суд, позивачкою належними та допустимим доказами не доведено наявність витрат на евакуацію авто 1600 грн, доставку будівельників та обладнання 2500 грн, транспорт на вивіз сміття 5000 грн, зашивку ОСБ плитами 1500 грн, полагодження мереж електроенергії, водопостачання та каналізації 3000,0 грн.
При цьому суд прийняв до уваги не сукупність сплачених позивачкою на час подання позову послуг та будівельних матеріалів, а саме розрахунок вартості робіт, який необхідний для відновлення на загальну суму 263 750,00 грн, оскільки збитками є витрати, які особа не тільки зробила, але і мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Щодо моральної шкоди суд виходив з того, що позивачкою доведено, а відповідачем не спростовано завдання внаслідок протиправних дій відповідача позивачці моральної шкоди, оскільки позивачка була вимушена змінити свій звичайний стиль життя та прикладати додаткових зусиль для відновлення свого майна (витратила свій час, зазнала як мінімум дискомфорт та нервове напруження), що є безумовною обставиною завдання їй моральних страждань. Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли часткове своє підтвердження у судовому засіданні, адже є порушене право позивачки, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, а тому суд вважав розумним, справедливим та виваженим визначити розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, в 5 000 грн.
Щодо судових витрат суд послався на ст.141 ЦПК України і врахував, що позов задоволено на 82,09% (позовні вимоги на суму 327350грн, а задоволено вимог на суму 268750грн), а тому вважав що з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді оплаченого судового збору за подачу позовної заяви в сумі 3 213,58 грн.
На вказане рішення адвокат Руденко Михайло Михайлович, який діє від імені ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому він послався на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема вказав, що суд не прийняв до уваги того, що сторона відповідача не заперечує того факту, що 03.03.2024 року ОСОБА_2 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ст. 124 КУпАП; що при цьому пошкодив будівлю, але наполягає на тому, що відповідачем не доведено сума матеріальної та моральної шкоди, завданої цим правопорушенням. Зазначив, що у цьому конкретному випадку наявна винна протиправна поведінка ОСОБА_2 , наявна шкода, але не встановлений причинний зв'язок між поведінкою відповідача та шкодою (не просто шкодою, як такою, а саме тією шкодою і в тому розмірі, який заявлений позивачем та визнаний судом).
Також зазначив, що поза увагою суду залишилось те, що додана позивачем Фототаблиця є неналежним доказом, адже невідомо до чого вона додана, вона не є додатком до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, також невідоме походження цієї фото таблиці. А тому, вказав, ці ксерокопії невідомого походження жодним чином не підтверджують ні факт заподіяння матеріальної шкоди, ні розмір такої шкоди.
Також вказав, що суд не врахував того, що ні постанова суду у справі про адміністративне правопорушення від 24.04.2024 року, ні пояснення свідка ОСОБА_3 до підтвердження саме розміру завданої матеріальної шкоди не мають жодного стосунку.
Також зазначив, що суд не прийняв до уваги того, що наданий договір будівельного підряду і квитанції на придбання будівельних матеріалів є фактично єдиний доказ, який хоч якось нібито обґрунтовує розмір заподіяної матеріальної шкоди. Але саме "нібито". Адже у цій справі є необхідним встановлення причинного зв'язку між протиправними діями і заподіянням шкоди. При цьому мається на увазі саме шкода у тому розмірі, який належним чином підтверджений. Сам по собі факт проведення ремонтно-будівельних робіт у пошкодженій будівлі не означає, що увесь обсяг цих робіт безпосередньо пов'язаний саме із пошкодженням цієї будівлі внаслідок ДТП. Що стосується висновку експерта, то сторона відповідача ніколи про такий висновок навіть не згадували, посилаючись лише на те, що позивач може надавати будь-які докази на свій власний розсуд, але вони мають бути належними та допустимими.
Також вказав, що навіть якщо і погодитись із позицією суду в тій частині, що доводити цей розмір має відповідач, то слід визнати, що належного доказу із цього приводу не надав ні позивач, ні відповідач. Такого доказу в матеріалах справи просто не існує. Позивач за бажання міг провести ремонт будівлі і на 250 000 грн, і на 1 000 000 грн, списавши все на відповідача.
Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що у матеріалах справи (а отже, і в розпорядженні суду) не було ніякої копії медичної картки ОСОБА_1 , адже не можна вважати медичною карткою надані позивачем ксерокопії двох аркушів шкільного зошита в клітинку, на яких нерозбірливим почерком, незрозумілою мовою за підписом якогось ОСОБА_4 щось написано без жодної згадки як про медичну картку ОСОБА_1 , так і про саму ОСОБА_1 .
Крім того, зазначив, що всупереч вимогам ст.141 ЦПК України суд стягнув з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3 213,58 грн, хоча мав би стягнути 2 687,50 грн.
У своєму відзиві адвокат Волкова Людмила Григорівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
При цьому зазначила, що оскільки в ході судового розгляду сторона відповідача стала посилатись на відсутність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та завданою шкодою, судом було витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення 766/3543/24 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, де містяться схема місця ДТП, відео з БК працівників ДПС 476931, 476725 з місця події, яка сталася 03.03.2024 о 18:23 за адресою: місто Херсон, площа Привокзальна, будинок 1, власником якого є позивач. Однак, вказала, в апеляційній скарзі сторона відповідача наводить інший аргумент, вже не заперечуючи завдання шкоди та причинного зв'язку з протиправними діями відповідача та завданою шкодою, натомість посилається на неналежність наданих стороною позивача доказів її витрат на ремонті роботи, проведенні у зв'язку з ДТП від 03.03.2024, яка відбулась за участі відповідача. а тому, оскільки суд першої інстанції не міг врахувати позицію сторони відповідача, викладену ним в апеляційній скарзі, справу слід розглядати з урахуванням того, що відповідач не скористався своїм правом на захист на ранньому етапі. Відтак, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2026 у справі 766/10153/24 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга відповідача не містить достатнього аргументування на користь його скасування.
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 16.03.2026 року о 09:20 годині, однак учасники справи, які до суду не з'явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 27.05.2011, позивачці ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю, належить на праві власності комплекс "Анжеліна" за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2024 року по справі № 766/3543/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом при розгляді зазначеної справи про адміністративні правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 03.03.2024 року о 18:23 годині в м. Херсоні, по вул. Привокзальній, 1, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив наїзд на бордюр та в подальшому здійснив неконтрольований рух в будівлю, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також завдані матеріальні збитки.
В судовому засіданні суду першої інстанції оглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 130 ч.1, 124 КУпАП №766/3543/24.
Зі схеми місця ДТП, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, вбачається, що будівлею, в яку здійснив неконтрольований рух транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 є готель "Анжеліна" на площі Привокзальній у м. Херсоні.
З пояснень ОСОБА_5 від 03.03.2024 р. вбачається, що йому 03.03.2024 о 18:30 год повідомив начальник залізничного вокзалу про те, що приміщення на площі Привокзальній, 1 у м. Херсоні, яке орендує ОСОБА_3 , пошкоджено - в'їхав автомобіль. Він приїхав на місце та побачив вибиті вікна, пошкодження стіни, в самому приміщенні знаходився автомобіль.
З пояснень відповідача ОСОБА_2 вбачається, що він 03.03.2024 р. о 18:00 год, керуючи автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та в'їхав в прибудову магазину "Водафон" за адресою: м. Херсон, вул. Привокзальна, 1.
З фототаблиці, доданої позивачем, вбачається, що будівля комплексу "Анжеліна", а саме магазин "Водафон" пошкоджена та всередині приміщення знаходиться транспортний засіб.
Згідно з договором будівельного підряду від 04.03.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП "Херсонприватбуд", вбачається, що підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва (відновлення після дорожньо-транспортної пригоди) офісу на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість договору - 250 тис.грн. Необхідні роботи та матеріали для відновлення пошкодженого приміщення першого поверху за адресою: м. Херсон, вул. Привокзальна, 1 (орендатор - магазин Водафон) площею 35 кв.м після дорожньо-транспортної пригоди від 03.03.2024, скоєної військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 складає 263 750,00 грн.
В матеріалах справи наявні квитанція щодо купівлі газобетонних блоків на суму 2716,00 грн, рахунок на оплату 24000,00 грн. будівельних матеріалів та допоміжних інструментів, квитанція щодо оплати робіт по цегляній кладці на суму 12000,00 грн, рахунок на оплату будівельних матеріалів на суму 9402,90 грн, видаткова накладна на придбання будматеріалів на суму 530,00 грн, квитанція на придбання будматеріалів на суму 1149,50 грн, 51,04 грн, 802,7 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру на прийняття 15000,00 грн за демонтаж та монтаж гіпсоркартону, чек на суму 2118,74 грн. за купівлі будматеріалів, квитанція про оплату будівельних матеріалів 14759,18 грн, 315,00 грн, 4524,03 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру за заміну електропроводки на суму 8000,00 грн, шпаклівку, фарбування гіпсокартону на суму 27000,00 грн, демонтаж та монтаж підвісної стелі на суму 7000,00 грн, товарний чек на купівлі будматеріалів на суму 481,00 грн.
Відповідно до медичної картки ОСОБА_1 04.03.2024 р. особа звернулася до кардіолога зі скаргами щодо погіршення стану через стресову ситуацію, призначене лікування, повторний візит до кардіолога відбувся 21.03.2024, призначене лікування.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (пункти 1 і 2 ч.2 ст.22 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За положеннями ст.1187 ЦК України ("Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"):
--- джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина 1);
--- шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2).
Відповідно до положень ст.23 ЦК України:
--- особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1);
--- моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2);
--- якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3);
--- моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (частина 4).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Щодо суті позовних вимог
Апеляційний суд вважає, що в силу положень ч.3 ст.89 ЦПК України суд першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Суд обґрунтовано встановив, що позивачкою на підтвердження розміру завданої шкоди надані належні докази, зокрема договір будівельного підряду та перелік робіт для відновлення пошкодженого приміщення, який містить вказівку, що такі роботи проводяться після пошкодження внаслідок ДТП. Суд правомірно прийняв до уваги те, що наявність пошкоджень зафіксована у наданій позивачем фототаблиці, врахував пояснення свідка ОСОБА_3 щодо наявності пошкоджень. У своїй сукупності надані докази підтверджують обставини, на які позивач посилається на підтвердження своїх вимог.
Також суд апеляційної інстанції враховує й те, що не заслуговують на увагу посилання сторони відповідача на відсутність причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою, заподіяною позивачці. Як обґрунтовано зазначив суд, відповідач не спростував розмір спричиненої позивачці майнової шкоди, свою вину у її завданні, а сам по собі сумнів представника відповідача не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки саме на відповідача, як особу винну у ДТП, якою завдано шкоди майну потерпілого, покладається обов'язок спростування. Однак, клопотань про призначення експертизи щодо вартості відновлення приміщення або на спростування механізму пошкоджень стороною відповідача не заявлялося.
Крім того, суд першої інстанції підставно взяв під сумнів відповідні обставини та дійшов висновку про те, що позивачкою належними доказами не доведено певні витрати, а саме наявність витрат на евакуацію авто 1600 грн, доставку будівельників та обладнання 2500 грн, транспорт на вивіз сміття 5000 грн, зашивку ОСБ плитами 1500 грн, полагодження мереж електроенергії, водопостачання та каналізації 3000,0 грн.
Також апеляційний суд погоджується з висновками суду про те, що до уваги слід брати саме розрахунок вартості робіт, який необхідний для відновлення на загальну суму 263 750,00 грн, оскільки збитками є витрати, які особа не тільки зробила, але і мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що справедливою сумою компенсації моральних страждань для позивача внаслідок завдання їй вказаної матеріальної шкоди за вказаних обставин є 5 000,00 грн. При цьому суд підставно врахував принципи розумності, справедливості та співмірності, обставини справи, те, що позивачка була вимушена змінити свій звичайний стиль життя та прикладати додаткових зусиль для відновлення свого майна (витратила свій час, зазнала як мінімум дискомфорт та нервове напруження).
Відтак, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог є законним та обґрунтованим.
Щодо судових витрат
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:
--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);
--- інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2);
--- при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч.10).
Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 213,58 грн.
Однак, з урахуванням того, що розмір задоволених позовних вимог складає 82,09% (позовні вимоги на суму 327350грн, а задоволено вимог на суму 268750грн), і про це зазначив суд першої інстанції, а також з урахуванням того, що при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у встановленому законом розмірі 3 273,50 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 327 350 грн х 1%), слід зменшити розмір стягнутих з відповідача на користь позивача судових витрат з 3 213,58 грн до 2 687,21 грн (82,09% х 3273,50грн). А тому оскаржуване рішення підлягає відповідній зміні в частині стягнення судових витрат.
Інші доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на неврахування судом недоведення позивачем суми матеріальної та моральної шкоди, неналежність як доказу договору будівельного підряду та переліку робіт для відновлення пошкодженого приміщення, того, що надана позивачем Фототаблиця є неналежним доказом, а також неврахування судом відсутності причинного зв'язку між поведінкою відповідача та завданою шкодою, а саме тією шкодою і в тому розмірі, який заявлений позивачем та визнаний судом. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що вказаний договір будівельного підряду та перелік робіт для відновлення пошкодженого приміщення містить вказівку, що такі роботи проводяться після пошкодження внаслідок ДТП. Також апеляційний суд враховує пояснення свідка ОСОБА_3 , а також сторона відповідача належними доказами не спростувала обставини, які доведені позивачем наданими ним доказами.
Також підлягають залишенню поза увагою посилання скаржника з приводу моральної шкоди на його сумніви щодо медичної картки позивача ОСОБА_1 , адже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, в результаті вказаної ДТП, яка завдала шкоди позивачці, остання була вимушена змінити свій звичайний стиль життя та прикладати додаткових зусиль для відновлення свого майна (витратила свій час, зазнала як мінімум дискомфорт та нервове напруження).
Крім того, як такі що не впливають на правильність прийнятого рішення та не містять підстав для його скасування чи зміни, підлягають відхиленню інші доводи апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1), скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2).
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.374, ст.375, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід змінити в частині розподілу судових витрат, а саме зменшити розмір стягнутих з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору з 3 213,58 грн до 2 687,21 грн. В решті це ж рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє від імені ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2026 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого судового збору з 3 213,58 грн до 2 687,21 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 21 коп).
В решті це рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повної постанови - 16 березня 2026 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська