Справа № 607/22792/25Головуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В.
Провадження № 33/817/145/26 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ст.124 КУпАП
16 березня 2026 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
за участі:
- потерпілої ОСОБА_1
- особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 -
- захисника особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, адвоката Редько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Саух Ю.О., яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 , на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2026 року відносно ОСОБА_2 ,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №493730 від 25.10.2025 року, громадянин ОСОБА_2 25 жовтня 2025 року о 14.20 год. в м. Тернополі по вул. Є. Коновальця, 14, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, розпочав виїзд, не переконавшись у безпечності маневру, не надав перевагу транспортному засобу, що рухався по дорозі з перевагою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та врезультаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України. Вказані дії ОСОБА_2 , кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі, мотивував його тим, що в судовому засіданні під час розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не знайшов свого підтвердження факт порушення ним правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів, що мало місце 25 жовтня 2025 року о 14.20 год. в м. Тернополі по вул. Є. Коновальця, 14, а отже у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Саух Ю.О., яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 , вважає, що зазначена постанова не відповідає вимогам закону, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, оскільки не дослідив, не проаналізував та не надав належної оцінки всім доказам у справі, а обґрунтував своє рішення, спираючись виключно на наданий стороною захисту ОСОБА_2 висновок експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України № ЕД-19/120-25/15151-ІТ від 05.12.2025 року.
Зазначається, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що ОСОБА_2 не порушив жодної із вимог Правил дорожнього руху, зазначених у протоколі, не вказав, якими саме доказами це встановлено та на підставі чого суд дійшов такого висновку.
Також вказує, що судом не було проаналізовано письмові пояснення свідка ОСОБА_3 який був безпосереднім очевидцем даної події, а також не залучено його до участі у судовому розгляді даної справи. Крім того, судом не було надано належної оцінки письмовим поясненням ОСОБА_1 .
Окрім цього, апелянт зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, незважаючи на те, що у матеріалах справи наявні всі елементи складу зазначеного правопорушення.
Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.12.2026 р. та повернути матеріали на новий судовий розгляд.
Одночасно адвокат ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів пропуску цього строку з поважаних причин, так як розгляд справи відбувся без участі потерпілої, повний текст оскаржуваної постанови потерпіла сторона отримала 17.02.2026 року, після ознайомлення представником із матеріалами справи.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Саух Ю.О., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з викладених у ній мотивів, просять її задовольнити; захисника особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення; адвоката Редько О.В., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги; розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження та відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Як вбачається із матеріалів провадження, розгляд справи судом першої інстанції проводився за відсутності потерпілої ОСОБА_1 .
Відомості про направлення потерпілій ОСОБА_1 копії судового рішення, прийнятого 10.12.2025 року в матеріалах справи відсутні.
Виходячи зі змісту апеляційної скарги, про наявність постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.12.2025 р., якою закрито провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, потерпілій ОСОБА_1 стало відомо в лютому 2026 р., у зв'язку з чим її представник адвокат Саух Ю.О. 16.12.2026 р. звернулася до місцевого суду із відповідною заявою.
Апеляційна скарга представником потерпілої ОСОБА_1 адвокатом Саух Ю.О. подана 26.02.2026 р.
За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду виходив з того, що суду не надано належних доказів порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що могло бути причиною зіткнення транспортних засобів за обставин, описаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 4 93730 від 25.10.2025 року, ОСОБА_2 25 жовтня 2025 року о 14.20 год. в м. Тернополі по вул. Є. Коновальця, 14, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, розпочав виїзд, не переконавшись у безпечності маневру, не надав перевагу транспортному засобу, що рухався по дорозі з перевагою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та врезультаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України.
Тобто, водію ОСОБА_2 інкриміновано порушення вимог пунктів 10.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Отже, суд в межах цього протоколу повинен встановити - чи допущено ОСОБА_2 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху та чи знаходиться ці порушення у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог п. 2.3 (б) ПДР України водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Оцінюючи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції досліджено висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-25/15151-ІТ від 05.12.2025 р., проведений Тернопільським НДЕКЦ, з якого вбачається, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.п. 10.1, 10.2 ПДР України. У діях водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, експерт констатував відсутність в діях водія траспортного засобу «Volkswagen Transporter» ознак порушення вимог п.10.1 ПДР України, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Констатація факту відсутності в діях водія траспортного засобу «Volkswagen Transporter» ознак порушення вимог п.10.2 ПДР України, з одночасними висновком про те, що не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, за обставин даної справи, ставить під сумнів наявність в його діях порушень п.2.3 б ПДР України, про що також зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги вказаний експертний висновок, в сукупності з іншими матеріалами справи, а саме - схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП та свідка, суд першої інстанції дійшов обґрунтовуваного висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, які б перебували у безпосередньому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Узагальнюючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_2 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених доказах, які суд належним чином проаналізував та дав цим доказам правильну юридичну оцінку.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Саух Ю.О., на думку суду апеляційної інстанції, обґрунтованість вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого йому правопорушення.
Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2025р. відносно ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити представнику потерпілої ОСОБА_4 адвокату Саух Ю.О. строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката Саух Ю.О. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2025 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя