Справа №583/319/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/1028/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.
Категорія 173 КУпАП
13 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,з участю секретаря судового засідання - Авраменко Д.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року, якою провадження про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія ПАТ «Укрнафта»
до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАД № 777731 від 25 січня 2026 року, ОСОБА_1 25.01.2026 року о 15 год. 30 хв. у м. Охтирка Сумської області по вул. Перемоги, 8-А, біля магазину «Пивко» ображав нецензурною лайкою та безпричинно чіплявся до ОСОБА_2 в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Не погодившись із рішенням суду, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року, скасувати оскаржувану постанову та винести рішення, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності за цією статтею.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апелянт вказував, що він не брав участі у судовому засіданні 11 лютого 2026 року, а текст оскаржуваної постанови отриманий потерпілим у підсистемі ЄСІТС тільки 16 лютого 2026 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що потерпілим 29 січня 2026 року було подано клопотання про об'єднання в одне судове провадження матеріалів відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які допустили одночасне скоєння правопорушення відносно одного потерпілого, проте будь-якого процесуального рішення з цього приводу судом не прийнято.
Зазначав, що він 01 лютого 2026 року подавав клопотання про витребування документів та виклик свідків для допиту в судовому засіданні, вказане клопотання судом також не вирішено. Вважав, що строки розгляду матеріалів (понад 2 тижні) не відповідають вимогам ст. 277 КУпАП, не є виправданими та свідчать про порушення прав потерпілого.
На думку апелянта, пояснення ОСОБА_1 є вигадками з метою уникнення відповідальності та спростовуються відеозаписами з бодікамер працівників поліції. Апелянт зауважував, що він чітко вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила хуліганство відносно нього. Також зазначав, що не був належним чином повідомлений про призначення судового засідання на 11 лютого 2026 року. Вважав, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення за ст. 173 КУпАП доведено матеріалами справи.
У судове засідання, призначене на 13 березня 2026 року о 10 год. 00 хв., апелянт ОСОБА_2 не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав. Від потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказане клопотання було задоволено, проте у призначений час ОСОБА_2 в Охтирський міськрайонний суд не з'явився, причин неявки не повідомив.
З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності апелянта. У даному випадку його права на доступ до правосуддя не є порушеними, оскільки згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який проти вимог апеляційної скарги заперечив, перевіривши матеріали справи та відеофайли, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі. Оскільки ОСОБА_2 не був присутній у засіданні 11 лютого 2026 року, а копію отримав пізніше, суд вважає за необхідне поновити йому строк на оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.
Щодо постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року, яку апелянт просив скасувати, то тут апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у матеріалах справи письмових доказів, суддя районного суду дав об'єктивну та належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії № ВАД № 777731 від 25 січня 2026 року, 25.01.2026 року о 15 год. 30 хв. в м. Охтирка по вул. Перемоги, 8-А, біля магазину «Пивко», ОСОБА_1 ображав нецензурною лайкою та безпричинно чіплявся до ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Як вбачається з наданих ОСОБА_1 суду першої інстанції пояснень, які він підтвердив у судовому засіданні апеляційного суду, свою вину він не визнав та пояснив, що 25.01.2026 року очікував свого сина, тому зайшов до магазину «Пивко» м. Охтирка. Він сидів за столом, взяв пива, потім до нього підсів незнайомий йому чоловік, який зайшов після нього, а згодом зайшов ще один чоловік (вони були між собою знайомі), щоб випити пива. В цей час до магазину зайшов ОСОБА_2 , який російською мовою зробив замовлення, а ті чоловіки, які сиділи разом із ним, знали його та зробили йому зауваження щодо розмови російською мовою, на що ОСОБА_2 запитав: «Ви мені погрожуєте?» - та викликав поліцію. Працівники поліції затримали всіх трьох чоловіків, хоча він не вчиняв правопорушення. Зазначив, що під час затримання працівники поліції йому не роз'яснили, на яких законних підставах він затримується та за якою статтею КУпАП.
Крім того, як вбачається з відеозаписів, які наявні в матеріалах справи, працівникам поліції біля магазину «Пивко» потерпілий пояснив, що троє чоловіків його ображали, та вказав конкретно на двох чоловіків, які його ображали нецензурною лайкою, а на ОСОБА_1 вказав, що «цей стояв нормально». Також вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не розмовляв, розмову не підтримував, стояв осторонь, а інші два чоловіки сперечалися, висловлювалися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 в присутності інспектора поліції. ОСОБА_1 у цей же час стояв осторонь мовчки. Після того, як інспектор поліції повідомив, що затримує усіх трьох чоловіків та запропонував проїхати службовим автомобілем у відділ поліції, ОСОБА_1 спокійно запитав, на якій підставі його затримують. Інспектор поліції двом чоловікам наказав прослідувати до відділу поліції на його службовому автомобілі, а ОСОБА_1 доставили іншим автомобілем, відеозапису з якого не надано суду. У відділі поліції ОСОБА_1 запитував поліцейського, на якій підставі його затримали та чому на місці затримання не було складено протокол затримання. Відеозапис не містить події правопорушення з боку ОСОБА_1 , не містить самого складення протоколу щодо нього. Однак у бланку протоколу він написав, що з протоколом не згоден.
Проаналізувавши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП; з таким висновком погоджується і апеляційний суд. Так, статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі. Однак для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об'єктом захисту в даному випадку є громадський порядок - система суспільних відносин, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, праці й відпочинку громадян, повагу до їхньої гідності та моралі.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковою ознакою складу правопорушення за ст. 173 КУпАП є хуліганський мотив та умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих. Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами, а фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов'язковим є поєднання порушення громадського порядку і мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим, факт вчинення дій у громадському місці не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Як роз'яснив ВС у своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування такого спонукання і відсутність особистого мотиву є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи.
В даному випадку судом встановлено, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 , оскільки відеозапис не містить події правопорушення з його боку. Перевіряючи матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. ОСОБА_1 згідно з протоколом поставлено у провину дрібне хуліганство, яке проявлялося у нецензурній лайці, проте ці обставини не підтверджуються належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Протокол сам по собі без підтвердження іншими доказами не є беззаперечним доказом вини особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ («Кобець проти України»), згідно з якою доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих і чітких.
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи виключає будь-яке інше розумне пояснення події. Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. Працівниками поліції не долучено до матеріалів справи доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Суди не мають права перебирати на себе обов'язок збирання доказів. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, і особа має бути виправдана, якщо винуватість не доведена поза розумним сумнівом (ст. 62 Конституції України).
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Порушень законодавства судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова суду першої інстанції про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити потерпілому ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2026 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито - залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на цю постанову - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.