Номер провадження: 33/813/642/26
Номер справи місцевого суду: 522/1138/26
Головуючий у першій інстанції Переверзева Л.І.
Доповідач Котелевський Р. І.
12.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,
за участю:
секретаря судових засідань - Тьосової Я.В.,
представника іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 - адвоката Бойко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 18.02.2026 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
встановив:
Оскарженою постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з оскарженою постановою, 15.01.2026 року, о 22 год 22 хв, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 у м.Одеса, за адресою: провулок Кордонний 3/2, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та у разі виникнення перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Range Rover Defende»r д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3.Б, п.1.2.1, п.12.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 мотивує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Так, місцевий суд дійшов висновку про порушення ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху (необрання безпечної швидкості руху).
Апелянт вважає такий висновок припущенням суду, оскільки швидкість руху автомобілів не була встановлена, заміри гальмівного шляху не проводились, авто-технічна експертиза не призначалась, технічні засоби фіксації водіями не використовувались.
Крім того, апелянт вказує на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження висновку суду про те, що він рухався на літній резині. Також вважає, що суд не дослідив чи наявні порушення Правил дорожнього руху в діях іншого водія. Стверджує, що схема ДТП складена з порушеннями, оскільки не містить вимірів відстані від транспортних засобів до нерухомих об'єктів та ширину проїзної частини дороги.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення представника іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 , адвоката Бойко А.В., яка заперечувала проти задоволення скарги; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги; суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 83, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді даної справи, суддя місцевого суду наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки не звернув увагу на неналежне оформлення матеріалів справи органом, який складав протокол, з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи, та як наслідок прийняв передчасне рішення про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Такий висновок місцевого суду є необґрунтованим та передчасним, оскільки схема місця дорожньо-транспортної пригоди, додана до протоколу, не відповідає вимогам закону, а її суттєва неповнота унеможливлює прийняття остаточного рішення судом, без усунення недоліків органом який складав протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що обставини викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП, мають неповноту та суттєві суперечності, які не були усунуті правоохоронним органом при оформленні матеріалів до їх передачі до суду, що суперечить вимогам ч.ч. 1, 8 Розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом №1395 від 07.11.2015 року Міністерства внутрішніх справ України (далі - «Інструкція»).
Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст.254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Розділом ІХ Інструкції чітко зазначені Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.1 у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306; 9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів
При складанні схеми місця ДТП рекомендується: 1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала); 2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об'єктів та умовними позначками; 3) не порушувати масштабу зображення; 4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди; 5) використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.
Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
Однак вищевказаним приписам Інструкції, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у повній мірі не відповідають.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №567730, 15.01.2026 року, о 22 год 22 хв, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 у м.Одеса, за адресою: провулок Кордонний 3/2, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та у разі виникнення перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Range Rover Defender» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Із протоколу вбачається, що працівником поліції матеріали щодо ОСОБА_2 складені за порушення останнім вимог п.2.3.Б, п.1.2.1, п.12.3 Правил дорожнього руху
До вказаного протоколу долучені: схема місця ДТП від 15.01.2026 року, пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У своїх письмових поясненнях водій автомобіля «Hyundai Sonata» - ОСОБА_2 та інший водій автомобілю «Range Rover Defender» - ОСОБА_1 , категорично заперечували свою винуватість у ДТП. При цьому, водій ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказав, що не згоден зі схемою ДТП.
Апеляційним судом досліджено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.01.2026 року та встановлено її невідповідність Інструкції, оскільки на схемі не зафіксовані всі об'єкти та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для правильного та об'єктивного вирішення справи.
Так, на схемі ДТП не зафіксована загальна ширина проїзної частини на якій відбулась пригода, не відображені відстані від транспортних засобів до лівого узбіччя дороги, а також відстані від транспортних засобів до нерухомих об'єктів.
У зв'язку з наведеними обставинами неможливо точно уявити та встановити фактичні обставини ДТП, а саме дійсне розташування автомобілів до дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, в суді першої інстанції сторона захисту надала фотографії з місця ДТП на яких зафіксовано розташування автомобілів «Hyundai Sonata» та «Range Rover Defender» після пригоди.
Із досліджених апеляційним судом фотографій вбачається, що за напрямком руху автомобілю «Range Rover Defender» під керуванням ОСОБА_1 була перешкода - припаркований автомобіль «Toyota Carina» д.н.з. НОМЕР_3 .
Однак в порушення вимог Інструкції припаркований автомобіль не був відображений працівниками поліції на схемі ДТП.
Водночас відображення вказаного автомобілю на схемі ДТП має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки в дорожній ситуації, що склалася, підлягає з'ясуванню, як в даних обставинах мав діяти водій автомобіля «Range Rover Defender» з урахуванням вимог п.13.4 Правил дорожнього руху.
Із викладеного вбачається, що схема місця ДТП не відповідає вищевказаним приписам Інструкції.
Усунути встановлені під час апеляційного перегляду недоліки, в тому числі і невідповідність схеми ДТП тим даним, на які посилаються водії транспортних засобів неможливо.
Апеляційний суд звертає увагу, що існуючі обставини ДТП, після усунення недоліків, належного складання схеми ДТП, яка відповідатиме реальним умовам події, можливо будуть потребувати спеціальних знань у галузі транспортної трасології та автотехніки, внаслідок чого, з урахуванням встановлення та докладного допиту учасників та можливих свідків ДТП та належного оформлення матеріалів справи, зокрема схеми ДТП, може виникнути необхідність в проведенні судового транспортно-трасологічного та автотехнічного експертних досліджень, які на даний час в матеріалах справи відсутні, що суперечить вимогам ст.251 КУпАП. Учасники судового провадження не заявляли під час судового засідання таких клопотань, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати це питання.
Апеляційний суд вважає, що для всебічного, повного та об'єктивного встановлення реальних обставин ДТП, інспектору поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, під час доопрацювання матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно встановити, з'ясувати та зафіксувати в схемі ДТП та шляхом відбору докладних пояснень учасників та свідків ДТП всі обставини справи. Так, у разі необхідності, з урахуванням приписів Інструкції, органу поліції необхідно здійснити наступні дії: усунути вищевказані недоліки та протиріччя в схемі ДТП на місці події за участю учасників ДТП та свідків (у разі їх наявності); встановити та зазначити в схемі ДТП, де відносно дорожнього полотна, знаходилися зазначені автомобілі, до пригоди та в момент зіткнення, з урахуванням конкретної дорожньої обстановки, кількості смуг для руху, розташування автомобілів в конкретних смугах для руху та їх напрямку; які порушення правил дорожнього руху з технічної точки зору стали безпосередньою причиною зіткнення автомобілів; дії якого з водіїв з технічної точки зору були у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Крім того, органу поліції необхідно вжити заходів щодо встановлення, витребування та долучення до матеріалів справи відеозаписів з камер зовнішнього спостереження з прилеглих об'єктів нерухомості (у разі наявності), оскільки на таких відеозаписах можуть бути зафіксовані обставини пригоди.
Наведені недоліки схеми місця ДТП та матеріалів адміністративної справи в цілому, позбавляють суд апеляційної інстанції перевірити рішення судді місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заперечень представника іншого учасника ДТП, оскільки суд першої інстанції, не зважаючи на наявність підстав для направлення матеріалів справи на дооформлення, виніс передчасне рішення про визнання ОСОБА_2 винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.
На думку апеляційного суду, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з порушенням процесуальних норм, зокрема згаданої вище Інструкції, фактично призвело до порушення приписів ст.ст.1, 256 КУпАП та прав учасників ДТП, які відповідно, позбавлені права відстоювати свою позицію, а для особи відносно якої складно протоколу про адміністративне правопорушення - порушує право на захист, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин даної справи, органу поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, під час доопрацювання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, необхідно виправити викладені в мотивувальній частині постанови апеляційного суду недоліки.
Відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, протокол про адміністративне правопорушення, складений без додержання вимог КУпАП та Інструкції підлягає поверненню відповідному органу для належного оформлення.
Приймаючи рішення про скасування оскарженої постанови суду першої інстанції з поверненням для належного оформлення та доопрацювання матеріалів справи органу, який складав протокол, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ.
Так, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом, який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
За наведених обставин та враховуючи те, що без усунення недоліків матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд позбавлений можливості прийняти остаточне законне та обґрунтоване рішення по суті справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягають поверненню до УПП в Одеській області для доопрацювання, належного оформлення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2026 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП - повернути до Управління патрульної поліції в Одеській області, для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський