Справа № 496/1168/26
Провадження № 2/496/2340/26
11 березня 2026 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна - про захист порушеного права на житло; встановлення факту, що має юридичне значення; визнання права власності на частку житла та зміну часток у спільній частковій власності,
Адвокат Веріковська Тетяна Анатоліївна, яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить:
1. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 з 09 липня 2015 року по даний час.
2. Встановити юридичний факт, яким підтвердити обставину, яка має юридичне значення, а саме: встановлення допущеної помилки, пов'язаної з не включенням ОСОБА_1 , як сторони правочину (у формі Договору дарування) при оформленні права власності на квартиру АДРЕСА_1 , надану замість зруйнованої обвалом квартири АДРЕСА_2 .
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка була надана забудовником - Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» ОСОБА_1 і її дітям ОСОБА_6 на 1/3 частку, ОСОБА_4 , в порядку обміну на зруйновану обвалом двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
4. Змінити частки співвласників у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та визнати право власності на цю квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках: за ОСОБА_1 на 1/3 частку; за ОСОБА_3 на 1/3 частку і за ОСОБА_4 на 1/3 частку.
5. Зобов'язати орган державної реєстраційної служби внести відповідні зміни щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
6. Судові витрати по справі віднести за рахунок відповідачів.
10.03.2026 року від адвоката Веріковської Тетяни Анатоліївни, яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшла заява через систему «Електронний суд» про збільшення позовних вимог, в якій просить:
1. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 з 09 липня 2015 року по даний час.
2. Встановити юридичний факт, якім підтвердити обставину, яка має юридичне значення, а саме: встановлення допущенної помилки, пов'язаної з не включенням ОСОБА_1 , як сторони правочину (у формі Договору дарування) при оформленні права власності на квартиру АДРЕСА_1 , надану замість зруйнованої обвалом квартири АДРЕСА_2 .
3. Визнати право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках: за ОСОБА_1 на 1/3 частку, за ОСОБА_3 на 1/3 частку, за ОСОБА_4 на 1/3 частку.
4. Змінити частки співвласників у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та визнати право власності цю квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках: за ОСОБА_1 на 1/3 частку, за ОСОБА_3 на 1/3 частку, за ОСОБА_4 на 1/3 частку.
5. Стягнути з ОСОБА_3 196 000 грн. (сто дев'яносто шість тисяч гривень) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату комунальних платежів та утримання квартири.
6. Стягнути з ОСОБА_4 196 000 грн. (сто дев'яносто шість тисяч гривень) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату комунальних платежів та утримання квартири.
7. Зобов'язати орган державної реєстраційної служби внести відповідні зміни, щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
8. Судові витрати по справі віднести за рахунок відповідачів
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача до матеріалів справи додано дві квитанції про сплату судового збору, а саме: на суму 1211 грн 20 к. та на суму 605 грн 60 к.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача одночасно заявлено вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення (в порядку окремого провадження), а також майнова та немайнова вимога, що підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Водночас, відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у порядку окремого провадження лише за відсутності спору про право.
У разі, якщо встановлення такого факту пов'язане зі спором про право, справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження. При цьому судовий збір підлягає сплаті за кожну заявлену вимогу окремо, а саме: за вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення (у цьому випадку судова вимога про встановлення факту вважається вимогою немайнового характеру) за вимогу майнового характеру та за вимогу немайнового характеру. Вказане питання регулюється Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5, 31.03.1995 року.
Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році з 01 січня становить 3328 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено дві вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, які вважаються немайновими вимогами у позовному провадженні, дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру. Сьома вимога, заявлена у позовній заяві, є похідною від інших позовних вимог, оскільки її задоволення залежить від вирішення та задоволення попередніх вимог позовної заяви. Тобто така вимога може бути розглянута та вирішена судом лише у разі задоволення основних вимог позову. Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України похідною є позовна вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної (основної) вимоги. З огляду на те, що зазначена вимога є похідною, судовий збір за заявлення відповідної вимоги окремо не сплачується.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі подання процесуальних документів до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому сума судового збору, встановлена законом, підлягає сплаті з урахуванням зазначеного коефіцієнта.
Отже, при подачі даного позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дві заявлені вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення (немайнові вимоги в позовному провадженні) у загальному розмірі 2129 грн 92 к. (1331 грн 20 к. х 2 х 0.8), за дві заявлені вимоги немайнового характеру 2129 грн 92 к. (1331 грн 20 к. х 2 х 0.8) та за дві вимоги майнового характеру у загальному розмірі та за дві вимоги майнового характеру 3168 грн. (392000 грн. х 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0.8), а разом представнику позивача необхідно доплатити судовий збір у розмірі 5611 грн 04 к. (7427 грн 84 к. - 1816 грн 80 к. (сплачений судовий збір)).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
Згідно із частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику позивача строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна - про захист порушеного права на житло; встановлення факту, що має юридичне значення; визнання права власності на частку житла та зміну часток у спільній частковій власності - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити представнику позивача, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 11.03.2026 року.
Суддя Л.О. Пендюра