11.01.11р.
Справа № 39/288-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета", ЛТД, м. Дніпропетровськ
до Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору на ведення реєстру
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Касьян О.В., дов. від 20.12.2010 р. № 20/12
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „Бета”, ЛТД (надалі Позивач) звернулося з позовом про визнання недійсним договору на ведення реєстру № 01/04 від 01.04.2009 року, укладеного між Позивачем та Акціонерним товариством відкритого типу „Концерн „Весна” (надалі Відповідач).
Позовні вимоги, мотивовані порушенням із боку Відповідача вимог ч. 2 ст. 9 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, зокрема, щодо незатвердження наглядовою радою Відповідача умов оспорювавного Договору та подальше його укладення за відсутністю такого затвердження, що ставить під сумнів його дійсність.
Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не подав, повноваженого представника в судові засідання, які були призначені на 09.12.2010, 28.12.2010 та 11.01.2011 не направив.
Згідно ст. 75 ГПК України, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
27.12.2010 року Відповідачем у справі подано зустрічну позовну заяву про визнання дійсним договору та зобов'язання виконувати умови договору. Ухвалою суду від 28.12.2010 року зустрічний позов повернуто без розгляду з підстав передбачених п. 6 ст. 63 ГПК України.
В процесі розгляду справи, до суду із заявами про вступ у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору звернулися ТОВ „КПМ” та Богачов В.А. Окрім того, Позивачем у справі було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Реєстр-Дніпро”.
Ухвалою господарського суду від 30.12.2010 року в задоволенні вищезазначених заяв та клопотання відмовлено.
В судовому засіданні 11.01.2011 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Як убачається зі змісту позовної заяви, 05.07.2008 року було прийнято рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТВТ „Концерн „Весна” про обрання нового реєстратора - ТОВ „Бета”, ЛТД. 01.04.2009 року, на підставі зазначеного вище рішення, між сторонами у справі був укладений договір на ведення реєстру № 01/04, відповідно до умов якого Реєстратор (Позивач) зобов'язався надавати Емітенту (Відповідач) послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітента, а останній зобов'язався здійснювати оплату наданих послуг.
Заявляючи вимоги про визнання недійсним наведеного вище договору, Позивач зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону Україна „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” на загальні збори акціонерів або спостережну раду акціонерного товариства покладається обов'язок щодо затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів в порядку, визначеному статутом товариства.
Позивач також указує, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону Україна „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” вимоги щодо затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, також визначені п. 7.2. Договору № 01/04 від 01.04.2009 та п. 10.7.17 Статуту Відповідача.
З огляду на те, що вимоги закону та статуту, а також положення договору щодо затвердження умов спірного договору відповідачем виконані не були, Позивач вважає, що наявні підстави для визнання зазначеного правочину недійсним, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону Україна „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, в редакції, яка була чинна на час укладення зазначеного правочину, рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.
Системний аналіз положень зазначеної норми Закону, дає підстав для висновку, що укладенню договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, має передувати прийняття рішення вищого органу акціонерного товариства про передачу ведення реєстру тому чи іншому реєстратору. Що стосується затвердження умов такого договору, то воно має відбуватися після його укладення, оскільки до укладення договору (надання йому певної форми), його можливо розглядати лише як проект договору або пропозицією укласти договір (оферту), при цьому, ч. 2 ст. 9 Закону Україна „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, передбачає саме затвердження умов договору на ведення реєстру.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що факт незатвердження загальними зборами акціонерів або спостережною радою акціонерного товариства умов договору на ведення реєстру № 01/04 від 01.04.2009 року після того, як зазначений договір було укладено, не зумовлює недійсність цього договору, оскільки підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону саме в момент його вчинення (ст. 215 ЦК України), а недотримання вимог законодавства в процесі виконання договору, може бути підставою для усунення таких порушень, зокрема, шляхом спонукання до виконання договору у відповідності до його умов та вимог законодавства, а в разі ухилення сторони від такого виконання, шляхом звернення управної сторони з вимогою про розірвання договору у зв'язку з порушенням договору другою стороною.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „Бета”, ЛТД щодо визнання недійсним договору на ведення реєстру № 01/04 від 01.04.2009 року.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 України, господарський суд, -
В задоволенні позовів відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Суддя
О.В. Ліпинський
Повне рішення складено 17.01.2011