СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2104/26
ун. № 759/6112/26
13 березня 2026 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андрушівка, Житомирської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на раніше не знайому громадянку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, внаслідок чого заволоділи чужим майном.
Так, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, але не пізніше 20 години 20 хвилин, 11.03.2026, зустрівся з ОСОБА_8 та відчуваючи скрутне матеріальне становище, не маючи постійного місця роботи, вирішили незаконно заволодіти чужим майно з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки. В подальшому, 11.03.2026 приблизно о 20 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 прибули до будинку АДРЕСА_2 та за допомогою балкону на першому поверсі, через дах отримали доступ до металопластикового вікна на другому поверсі, яке веде до приміщення кухні квартири № 24 . Далі, ОСОБА_8 використовуючи раніше заготовлений віконний ключ, із зовнішньої сторони відчинив вікно в приміщенні кухні та разом з ОСОБА_4 проник в середину.
З цією метою, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , прослідували до кімнати де помітили власницю квартири ОСОБА_9 .. ОСОБА_4 маючи при собі предмет, зовні схожий на ніж, який тримав у руці, продемонструвавши його ОСОБА_9 , та висунув реальну вимогу передати йому майно, яке належить останній.
ОСОБА_9 в свою чергу, побачивши в руках ОСОБА_4 предмет, зовні схожий на ніж, сприйняла його як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, а також можливість отримання тілесних ушкоджень.
Однак, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_9 , а саме:
- гаманець чорного кольору в середині якого знаходилися грошові кошти в сумі 100 (сто) грн.;
- мобільні телефони марки «Nokia 1100» в кількості 2 шт.;
- різноманітні продукти харчування, з якими в подальшому покинули приміщення даної квартири
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та зазначила, що воно є обґрунтованим, просила суд задовольнити його у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив суд не застосовувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повідомив про щире каяття та просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу немає. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
11.03.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
12 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.03.2026, протоколами допитів свідків, протоколом допиту потерпіло ОСОБА_9 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосовування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність існування ризиків підтверджується матеріалами провадження, зокрема те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, повторно продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в якому підозрюється ОСОБА_4 його тяжкість та покарання що йому загрожує.
Надані суду докази є достатніми для висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може бути причетний до інкримінованого злочину. Суд на даній стадії не вирішує питання винуватості, а лише оцінює вагомість доказів для застосування запобіжного заходу.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі. Суд враховує відсутність у підозрюваного постійного місця проживання у м. Києві, міцних соціальних зв'язків та наявність неодноразових судимостей за корисливі злочини. Це дає підстави вважати реальним ризик переховування та повторного вчинення правопорушень.
Враховуючи характер злочину та особу підозрюваного, жоден із більш м'яких запобіжних заходів (домашній арешт) не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
Оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства (або погрозою його застосування), відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, яке підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 09 травня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1