печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35644/25-к
27 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
Кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060001720 від 21.07.2024 року, перебуває на підготовчій стадії судового провадження.
Захисником ОСОБА_13 - адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
В обґрунтування вимог захисник зазначає, що у обвиувальному акті відсутнє чітке та зрозуміле формулювання діяння, вчинення якого інкримінується, зокрема, ОСОБА_10 .
Так хаїисник вказує, що ані слідчим, ані прокурором наведені вимоги закону дотримані не були, оскільки викладені у розглядуваному обвинувальному акті фактичні обставини і формулювання обвинувачення містять начебто беззаперечні факти того що фізична особа-підприємець ОСОБА_10 допустив порушення відповідного законодавства, натомість не вказано конкретно в чому полягає не дотримання контролю за атракціоном, не дотримання норм експлуатації, не проведення інструктажів робітників, тобто, на думку захисника, обвинувачення є загальним і не конкретним.
Крім цього, захисник зазначає, що порушення вказаних вимог нормативних актів, на думку прокурора, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням шкідливих наслідків у вигляді смерті ОСОБА_14 , при цьому вказує, що за твердженнями сторони обвинувачення першопричиною руйнації металевого канату є не відповідність цільовому призначенню, як основного елементу канатної дороги атракціону «Атракціон канатна переправа модель Zip Line», що призвело до появи механічних пошкоджень (траси ковзання, борозенки, рихлуватість поверхні дроту, поверхневі мікро тріщини тощо) поверхні дротів у між дротовому просторі металевого канату. Виникнення поверхневих механічних пошкоджень металевих дротинок в канаті, були в причинно наслідковому зв'язку зміни фізичних та технологічних властивостей конструкції металевого канату. Зміна фізичних та технологічних властивостей конструкції металевого канату з утвореними концентраційних точок під час розтягу-стискання, тертя, вібрації та розхитування призвели до руйнації дротинок в канаті та розділення його на частини.
Тобто стороні захисту є не зрозумілим, яким чином недотримання (на думку органу досудового розслідування) ОСОБА_10 вказаних нормативних актів призвело до шкідливих наслідків, оскільки останній прийняв об'єкт «Атракціон канатна переправа модель Zip Line» 06.03.2024 на підставі договору оренди №06-03/2024 від 06.03.2024 та 10.04.2024 року у встановленому законом порядку, отримав висновок Експерта техніка з питань промислової безпеки ТОВ «Міжрегіональний ЕТЦ» , що на підставі результатів проведеного періодичного технічного огляду можлива експлуатації атракціону згідно паспортних характеристик за умови дотримання вимог заводу-виробника, нормативно-правових актів з охорони праці та допуску до експлуатації атракціону в установленому порядку.
Окрім того захисник вказує, що обвинувачення не може бути розмитим і формальним, без конкретного посилання на норми та правила, а сторона обвинувачення не зазначає в якій самі формі були допущення порушення контролю і в чому полягають ці порушення з боку ОСОБА_10
Захисники підтримали вказане клопотання, просили його задовольнити.
Обвинувачені підтримали клопотання захисників.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, щодо форми та змісту, просила відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, він повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 291 КПК України, яка передбачає вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим та прокурором.
Відповідно до ст. 314 КПК України підставою для повернення прокурору обвинувального акту є його невідповідність вимогам КПК України.
Вимоги до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України.
Так відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України зазначено, що обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Щодо доводів захисника про невідповідність обвинувального акту положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині відсутності чіткого формулювання обвинувачення тощо, суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя.
Пункти а), в) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) встановлює: кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно та детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на конкретності висунутих обвинувачень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «обвинувачення для цілей п.1 ст.6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України і повернення обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаної статті. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом розгляду під час судового розгляду.
Питання про повноту викладення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки дане питання підлягають доказуванню на стадії судового розгляду справи та надання оцінки зібраним доказам по справі.
Згідно вимог закону, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому вигляді, як вважає необхідним прокурор.
Крм цього, у підготовчому засіданні суд не вправі перевіряти наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання обвинувачення.
Водночас під час підготовчого судового засідання на суд покладено лише обов'язок перевірки відповідності обвинувального акта вимогам, зокрема, й п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто передбачає з'ясування наявності відповідних обов'язкових реквізитів.
Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вказаному кримінальному провадженні складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відтак, враховуючи викладене та ту обставину, що підставою для повернення обвинувального акту прокурору має бути не формальна невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити вказаний обвинувальний акт до судового розгляду, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100060001720 від 21.07.2024 року, складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки судом не встановлено підстав для його повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 369, 371, 376, 392 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1