Справа № 442/1926/26
Провадження № 1-кс/442/302/2026
16 березня 2026 року Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи за скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області щодо невнесення даних у ЄРДР, -
встановила:
Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконну бездіяльність працівника поліції Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на розгляді якого знаходиться заява про вчинення злочину від 05.03.2026 зареєстрована в ЄО №3460 від 05.03.2026 щодо не внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язати працівника поліції Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на розгляді якого знаходиться заява про вчинення злочину від 05.03.2026 внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обгрунтування скарги посилається на те, що 05.03.2026 він звернувся до Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення злочину, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.387 КК України, а саме: за розголошення без письмового дозволу старшого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області відомості досудового розслідування кримінального провадження №12026141110000015 від 06.01.2026 під час звернення із заявами до ОСОБА_3 у Подільський районний суд м.Києва, Дарницький районний суд міста Києва, у Службу у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києва державної адміністрації, шляхом надання процесуальних документів (протоколів слідчих дій) по кримінальному провадженню №12026141110000015 від 06.01.2026. До заяви було надано відповідь старшого слідчого Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 07.02.2026 №395402026 відповідно до якого до СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області в межах кримінального провадження №12026141110000015 від 06.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, з письмовими зверненнями про надання дозволу слідчим на розповсюдження та використання копій, документів та відеозаписів. Окрім цього, повідомляє, що в межах зазначеного кримінального провадження неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не надавався дозвіл на розповсюдження та використання копій документів та відеозаписів. Заява про вчинення злочину була зареєстрована в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» за номером ЄО№3460 від 05.03.2026 про що свідчить відмітка на заяві. Однак, станом на 12.03.2026 заява про вчинення злочину не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив таку задоволити.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, наголосила на тому, що ОСОБА_5 в межах кримінального провадження має статус потерпілого, а тому частина процесуальних документів йому вручалась для відома офіційно. Що стосується фото з матеріалів справи, то такі могли бути ним здобуті самостійно з камер відеоспостереження готелю «Тустань», що не спростовано скаржником. Просить в задоволенні скарги - відмовити.
Дослідивши представлені скаржником матеріали, слідча суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що 05.03.2026 адвокат ОСОБА_4 , звернувся до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області в інтересах ОСОБА_3 із заявою про вчинення злочину, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.387 КК України, за розголошення без письмового дозволу старшого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області відомості досудового розслідування кримінального провадження №12026141110000015 від 06.01.2026 під час звернення з заявами до ОСОБА_3 у Подільському районному суді м.Києва, Дарницького районного суду міста Києва, у Службі у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, шляхом надання процесуальних документів.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
При цьому необхідно враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних тощо).
За частиною 1 ст.387 КК України відповідальність настає лише за умов, якщо розголошення передбачених даних було вчинене: а) за відсутності дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, і б) за наявності попередження в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані. Ці положення ч.1 ст.387 КК засновані на приписах ст.222 КПК України, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони вважають можливим (ч.1 ст.222 КК). Тому в необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу (ч.2 ст.222 КК). Заборону на розголошення даних оперативно-розшукової діяльності встановлено і в статтях 9 та 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Таким чином, однією з обов'язкових умов відповідальності за ч.1 ст.387 КК України є наявність спеціального попередження про заборону розголошувати (обов'язок не розголошувати) дані оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування, яке робиться офіційно й оформлюється у встановленому законом порядку. Таке попередження може стосуватися всіх даних, певної їх частини або окремих відомостей чи фактів (див., наприклад, ч.2 ст.254 КПК) і може бути зроблене на будь-якій стадії проведення оперативно-розшукової діяльності чи кримінального провадження.
У даному випадку саме по собі припущення щодо можливого розголошення без письмового дозволу слідчого відомостей досудового розслідування не є абсолютним свідченням вчинення злочину.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, слідча суддя також бере до уваги викладене у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18, де зокрема зазначено: слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідча суддя при розгляді даної скарги не вдається до аналізу наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.387 КК України в діях ОСОБА_5 , разом з тим бере до уваги відсутність у додатках до заяви про вчинення злочину спеціальне попередження про заборону розголошувати (обов'язок не розголошувати) дані досудового розслідування, що вданому випадку є обов'язковим для кваліфікації дій особи саме за цією статтею.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що Дрогобицьким РВП ГУНП у Львівській області була прийнята та зареєстрована заява про вчинення злочину, зважаючи на зміст такої заяви та перечислених у ній додатків, зокрема відсутність документального підтвердження про спеціальне попередження про заборону розголошувати (обов'язок не розголошувати) дані досудового розслідування, приходжу висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідча суддя
постановила:
В задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області щодо невнесення даних у ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 17.03.2026.
Слідча суддя ОСОБА_1