Справа № 461/692/26
Провадження № 2/461/1640/26
Іменем України
10.03.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другої полтавської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором -
АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другої полтавської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
27.02.2026 представник відповідача ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 - адвокат Мирко Р.О. через Електронний суд подав клопотання про передачу справи за підсудністю. В обгрунтування поданого клопотання покликається на те, що відповідачі у даній справі є спадкоємцями позичальника, а тому правовідносини, які є предметом розгляду вказаної справи, не мають характер договірних, оскільки відповідачі вказаного договору не укладали. Відтак, представник вважає, що позовна заява має розглядатися за місцем реєстрації/місцем проживання спадкоємців. Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , просить направити справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави.
Представник АТ «Ідея Банк» в підготовче судове засідання не з'явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачі та їх представники в підготовче судове засідання не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно передати на розгляд іншому суду за підсудністю, з наступних підстав.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
За загальним правилом, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
При зверненні до суду з позовною заявою, представник АТ «Ідея Банк» керується ч. 8 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати, які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтись також за місцем виконання цих договорів.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до Постанови КЦС ВС від 23.10.2019 у справі № 676/1868/19, спори, які виникають у зв'язку з невиконанням зобов'язань, які виникли з договорів позики, укладених між позивачами та спадкодавцем, правонаступниками (спадкоємцями) якого є відповідачі у справі про стягнення заборгованості за договорами позики має розглядатися за правилами територіальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування одного з відповідачів, а не за місцем знаходження успадкованого нерухомого майна. Слід також відзначити, що оскільки даний позов фактично є спором пов'язаним із спадковим майном, на нього не поширюються вимоги закону щодо розгляду справи за місцем виконання договору, адже вимоги пред'являються не до сторони такого договору.
Частиною 15 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Так, згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №2263659 від 22.01.2026, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №2263682 від 22.01.2026, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Галицького районного суду м. Львова, а тому підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 187, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 - адвоката Мирко Р.О. про передачу справи за підсудністю - задоволити.
цивільну справу №461/692/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другої полтавської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зубачик Н.Б.