пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-20
"11" січня 2011 р.
Справа № 06/188-53.
за позовом Державна екологічна інспекція у Волинській області
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба"
про про стягнення 2301,67 грн.
Суддя: Дем'як В.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Суть спору: Позивач- Державна екологічна інспекція у Волинській області, звертаючись до господарського суду, просить стягнути з відповідача- Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" заподіяну державі шкоду в сумі 2301,67 грн. за порушення природоохоронного законодавства.
Відповідач письмових пояснень по суті та предмету спору на адресу суду не направив, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату слухання справи, (судова повістка про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 09.12.2010р.).
Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення , господарський суд,-
Перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією у Волинській області 31 травня 2010 року встановлено, що в порушення вимог природоохоронного законодавства, водокористувач- Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» на протязі з 01.01.2010р. по 31.05.2010р. самовільно, при відсутності необхідного дозволу, здійснював спеціальне водокористування, а саме забір води з 5 артсвердловин, без дозволу на спецводокористування.
Згідно довідки № 43 від 31.05.2010р. (а.с. 10) за підписом голови СВК "Дружба", 1 січня 2010р. по 31 травня 2010р. використано для виробничих потреб 70 м3 води.
Згідно ст.ст. 48, 49, 110 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. У дозволі на спецводокористування визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.
Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних Відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування в січні-травні 2010 року, проводилось на підставі Методики, яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року (зареєстрований в Мінюсті України 14.08.2009р за № 767/16783), а також листа Мінприроди України від 18.11.2009р. за № 18983/27/10-09, встановлено загальну суму спричиненних Відповідачем державі збитків в розмірі 2301 грн.67 коп.
Згідно статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
За результатами перевірки голову Відповідача ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.
На підставі ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Позивач представляє інтереси держави у правовідносинах в галузі охорони навколишнього природного середовища і наділене правом подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач)'' з метою безпосереднього, досудового врегулювання спору була пред'явлена претензія від 29.06.10р. за № 1222/4, в якій було запропоновано в місячний термін з дня отримання претензії відшкодувати завдану шкоду нанесену навколишньому природному середовищу. Відповіді на пред'явлену претензію Позивач не отримував.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 111 Водного кодексу України передбачений обов'язок підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причому шкода підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору та забруднення навко лишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Позивачем з метою безпосереднього, досудового врегулювання спору було направлено претензію Відповідачу, (вих. № 1222/4 від 22.06.10р.) з пропозицією добровільно відшкодувати державі спричинені порушенням природоохоронного законодавства шкоди в розмірі 2301,67 грн. , яка залишена без відповіді та задоволення.
За таких обставин позовні вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в сумі 2301,67 грн.
Згідно п. 7 ст. 47 Закону України "Про державний бюджет України на 2010рік", передбачено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. №02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.ст. 440 та 442 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що наявність правопорушення, факт завданої шкоди навколишньому природному середовищу та причинно-наслідкового зв'язку у завданій шкоді, вину відповідача доведено матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності з п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93, Мінекоресурсів України та його органи на місцях звільняються від сплати державного мита по справах про стягнення заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди порушеннями природоохоронного законодавства. Постановою Кабінету Міністрів від 29.03.2002р. №411 "Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається за нульовою ставкою.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача. то судові витрати слід покласти на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 16 Конституції України, ст.ст. 20, 40, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 37, 42, 43 Закону України „Про відходи", ст. 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (с. Купичів, Турійського району Волинської області) шкоду в сумі 2301,67 грн. за порушення природоохоронного законодавства, зарахувавши ці кошти до спеціального фонду Купичівської сільської ради на розрахунковий рахунок №33114331700406, МФО 803014, інд. код одержувача 21740505, код платежу 24062100 Держбюджет Купичівської сільської ради, Турійського району Волинської області.
3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (с. Купичів, Турійського району Волинської області) в доход державного бюджету державне мито в розмірі 102 грн. УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КБК 22090200.
4.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (с. Купичів, Турійського району Волинської області) 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003.
Суддя В. М. Дем'як
Повний текст рішення
складено та підписано
13.01.11