Рішення від 17.03.2026 по справі 337/6787/25

Справа № 337/6787/25

Номер провадження 2/337/546/2026

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 24.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено договір позики № 24.03.2025-100000293. Відповідно до умов договору остання отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, строком на 217 днів, дата повернення 26.10.2025. Відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17 520,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 7 440,00 грн; комісії за обслуговування кредиту 1 080,00 грн; неустойки у розмірі3000 гривень.

Позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 17 520,00 грн, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 09.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Від відповідачки 17.03.2026 надійшов відзив, відповідно до якого вона частково визнала позовні вимоги, а саме визнає заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 000,00 грн; заборгованості за відсотками в сумі 7 440,00 грн; суму комісії за обслуговування кредиту 1 080,00 грн. Проти стягнення неустойки в розмірі 3 000,00 грн позивач заперечила, посилаючись на пункт 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України; Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Відповідач клопотала про поновлення строку подання відзиву з огляду на тривалий період хвороби, що підтверджується відповідними виписками з медичної карти. Беручи до уваги поважність причин пропуску процесуального строку для подання відзиву суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання 17.03.2026 не з'явилася, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 638, 640 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року (далі Закон).

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють договір позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 24.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір (оферта) № 24.03.2025-100000293, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, строком на 217 днів, дата повернення 26.10.2025.

Вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора E229, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання. Крім того, у договорі вказані реквізити банківського рахунку: 4314-14XX-XXXX-8710 на який повинні бути перераховані кошти.

Відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17 520,00 грн, розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи.

Під час вирішення цієї справи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, додаткової комісії на загальну суму 14 520 гривень, оскільки відповідач в цій частині визнала обставини справи.

Щодо нарахованих сум неустойки суд зазначає наступне.

Окремим рядком пункту 17 договору від 24.03.2025визначено, що неустойка в розмірі 90 гривень нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до відносин, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутності підстав для стягнення неустойки у розмірі 3 000,00 гривень.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача частина судового збору у розмірі 2 007,61 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 520,00 грн та судові витрати у розмірі 2 007,61 грн на загальну суму 16 527,61? грн (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім гривень 61 копійка).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідачка - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ

Попередній документ
134883722
Наступний документ
134883724
Інформація про рішення:
№ рішення: 134883723
№ справи: 337/6787/25
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 19.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.03.2026)
Дата надходження: 22.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
12.02.2026 09:30 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
17.03.2026 09:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя