Справа № 335/1992/26 3/335/654/2026
10 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Євпаторія АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий органом 2311 від 24 березня 2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , є фізичною особою-підприємцем,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
25.02.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590549 від 13.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 13.02.2026 о 13 год. 30 хв. в с. Поляниця Івано-Франківської області, вул. Участок Щивки, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «INFINITI Q30» державний номерний знак НОМЕР_4 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (шлагбаум), що привело до його пошкодження та задньої кришки транспортного засобу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та шлагбаум отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.
Зазначено, що вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9., 2.3.б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Школяр К.П. просила суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно останнього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Надала відповідне клопотання.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вини своєї він не визнає повністю. Так, йому закидають те, що він 13.02.2026, приблизно о 13:00, в с.Поляниця Івано-Франківської області по вул. Участок Щивки, 1, керуючи автомобілем «INFINITI Q30» державний номерний знак НОМЕР_4 , а саме рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на перешкоду (шлагбаум). У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він завдав пошкоджень транспортному засобу «INFINITI Q30», д.н.з. НОМЕР_4 та шлагбауму, що, на його переконання, не підтверджується наданими матеріалами справи.Окремо зазначив, що ним надано відеозапис, з якого слідує, що на автомобілі «INFINITI Q30» д.н.з. НОМЕР_4 , відсутні пошкодження, які могли б можливо було оцінити у матеріальному еквіваленті, так само і щодо пошкоджень шлагбаума. На момент ДТП автомобіль був забруднений, у зв'язку із чим на місці ДТП неможливо було точно визначити чи є на ньому будь-які пошкодження, а після його мийки на автомобілі будь-яких пошкоджень не виявлено. Разом з тим, на шлагбаумі була наявна лише подряпина, походження якої достеменно на місці події встановити не виявилося за можливе, після події він справно працював, у зв'язку із чим наполягає на тому, що є підстави вважати, що як транспортному засобу, так і шлагбауму, будь-яких пошкоджень не булозавдано. Прохав закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за ст. 124 КУпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З дослідженого відеозапису в судовому засіданні встановлено, що зазначений відеозапис був збережений на бодікамеру інспектора, що фіксує складання протоколу та збирання доказів співробітниками поліції на місці події. Разом з тим, відповідно до п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено про долучення до справи відеозапису технічного засобу з зовнішнього відеонагляду паркінгу 1. При дослідженні судом відеозапису долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення на диску не виявилося за можливе встановити наявність відео саме з зовнішнього відеонагляду паркінгу 1 та матеріали, які б свідчили про сам такий технічний засіб, його походження і отримання такого запису з нього в установленому порядку. Таким чином, суд зауважує те, що для правомірності використання цього запису має бути встановлено, що він отриманий та оформлений відповідно до норм КУпАП, забезпечуючи автентичність та законність джерела інформації, що підтверджується загальними принципами провадження.
Законність отримання відео має бути підтверджене, зокрема якщо воно зняте камерами, що діють на законних підставах (наприклад, системи «Безпечне місто», приватні камери), то воно може бути передане володільцем добровільно або вилучене поліцією в установленому порядку.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення судом не було виявлено на наданому до матеріалів диску відео з зовнішнього відеонагляду паркінгу 1, а також відомостей про законність отримання такого запису, що позбавило можливості надати йому оцінку як доказу у справі.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №524/1284/17 (адміністративне провадження №К/9901/15713/18) в своїй постанові від 19 лютого 2020 року встановив, що відеозапис, поданий Управлінням патрульної поліції на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Також, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить дані про одного свідка дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 .. При цьому, з письмових пояснень цього свідка, які долучені на окремому аркуші, не виявляється за можливе встановити його особисті дані, які б дозволяли суду викликати цього свідка в судове засідання для надання пояснень, оскільки порушник заперечував певні обставини справи. Зокрема, це стосувалося того, що за поясненнями свідка від дій порушника шлагбаум зігнувся, чим було завдано збитки. Разом з тим, з дослідженого судом відеозапису з місця події, наданого захисником Мурадяна М.Д., не було виявлено таких пошкоджень на шлагбаумі позаду самого автомобіля «INFINITI Q30» державний номерний знак НОМЕР_4 .
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено відомості про потерпілу сторону ТОВ «Буковель». При цьому, за матеріалами справи, не виявилося за можливе встановити, що власником шлагбаума є саме ТОВ «Буковель» та те, яким чином встановлена наявність самих матеріальних збитків у зазначеного потерпілого, завдання яких би було в причинно-наслідковому зв'язку з діями порушника та подією ДТП. Разом з тим, про завдання матеріальних збитків зазначено як в самому протоколі, так і в поясненнях свідка ОСОБА_2 , який не виступав офіційним представником ТОВ «Буковель».
Вказане адміністративне правопорушення є правопорушенням із матеріальним складом, ключовою умовою настання адміністративної відповідальності згідно із гіпотезою ст. 124 КУпАП є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Заслухавши пояснення порушника та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеозапис з місця події з бодікамери співробітника поліції, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п.2.3.б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб..
В протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути чітко зазначено порушення саме яких вимог Правил дорожнього руху призвело до дорожньо-транспортної пригоди та є у причинно-наслідковому зв'язку з такою подією.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає обов'язкову ознаку у вигляді порушення ПДР України із наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.205 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Тобто, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об'єктів, зазначених у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Тому, будь-які сумніви суд тлумачить на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч.2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В пункті 58 рішення ЄСПЛ по справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються і хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, дослідивши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то суд вважає, що відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні такого адміністративного правопорушення.
Отже, дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «INFINITI Q30» д.н.з. НОМЕР_4 та здійснючи рух заднім ходом, завдав механічних пошкоджень транспортному засобу і шлагбауму (інше майно), що мало б наслідком спричинення матеріальних збитків, у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху. З врахуванням викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому справа відносно нього підлягає закриттю.
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст. ст. 124, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.О. Романько