Дата документу 17.03.2026
Справа № 334/1846/26
Провадження № 1-кс/334/835/26
17 березня 2026 року
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024140120000255 від 9.03.2024 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, утриманців не має, військовослужбовця, який перебував на посаді стрільця - номера обслуги 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024140120000255 від 9.03.2024 року відносно ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовано наступним.
ОСОБА_6 , підозрюється у тому, що він, проходячи військову службу за мобілізацією на посаді стрільця - номера обслуги 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 31.12.2023 ОСОБА_6 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, не з'явився до місця служби при переведенні, а саме до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 , яка розташувалась у АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов'язки ОСОБА_6 не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, а також в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби по теперішній час, тобто ОСОБА_6 підозрюється у дезертирстві, а саме нез'явленні до місця служби при переведенні, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Провина ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено, що є наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від суворого покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винним у скоєнні злочину, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- підозрюваний, будучи обізнаним про анкетні дані та місце мешкання свідків, які допитані у вказаному кримінальному провадженні та які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, шляхом залякувань або вмовлянь, може незаконно впливати на вказаних свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Беручи до уваги вищезазначене слідство вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання. Надав пояснення аналогічні, викладеним в клопотанні.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він не має наміру ухилятися від суду. Він був увільнений, проте йому не повідомили, що він був переведений до іншої частини. За станом здоров'я він не може продовжувати службу в десантно-штурмових військах. На цей час він вирішує питання про продовження служби в іншому підрозділі.
Захисник в судовому засіданні заперечив щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що недоведені ризики, зазначені у клопотанні. Підозрюваний немає наміру переховуватися. Має міцні соціальні зв'язки.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
26.03.2024 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 здійснення (проведення) досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000255 від 9.03.2024 року доручено слідчому відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
16.03.2026 року солдату ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що подані стороною обвинувачення докази, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваним. При цьому слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінальної справи по суті. Підозра обґрунтована протоколами пояснень свідків, документами службового розслідування.
Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме той факт, що підозрюваний підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків того, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність чи спробувати ухилитися від суду чи слідства.
З урахуванням викладеного та обставин справи суд вважає за неможливе обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
В судовому засіданні не встановлено осіб, що могли би забезпечити належну поведінку підозрюваного, в зв'язку із чим слідчий суддя вважає неможливим застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
З урахуванням майнового стану підозрюваного суд вважає неможливим призначення запобіжного заходу у вигляді застави. Також не було встановлено осіб, що могли стати заставодавцями у кримінальному провадженні.
Також, враховуючи викладені вище обставини унеможливлює на думку слідчого судді встановлення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово або у певний період доби. Наявні соціальні зв'язки не є достатньо впливовими для корегування поведінки підозрюваного.
З урахуванням наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному провадженні, віку і стану здоров'я підозрюваного, відсутності міцних соціальних зв'язків підозрюваного, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-183, 193, 194, 372 КПК України,-
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком до 15 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк тримання ОСОБА_6 під вартою рахувати з 16 березня 2026 року з 13.12 год.
Строк дії ухвали закінчується 15 травня 2026 року о 13.12 год.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали.
Повний текст ухвали 16 березня 2026 року о 14.15 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1