Єдиний унікальний номер № 333/11423/25
Провадження № 1-кс/333/197/26
13 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в кримінальному провадженні, що 02.09.2024 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080100006182, за участі прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -
Старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який є особливо тяжким злочином та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий та прокурор під час розгляду клопотання його підтримали та просять задовольнити.
Підозрюваний та захисник погодилися з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний вказав, що одружений, має на утриманні двох дітей - 2012 та 2022 року народження, до мобілізації офіційно працював на Вуглегірській ТЕС на посаді електрогазозварника. Захисник вказав, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий.
Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 18.06.2024 № 181 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_8 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 26.06.2024, військовослужбовець ОСОБА_3 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ в районі АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконує, час проводить на власний розсуд, заходи для повернення до місця служби та військової частини не приймає та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляє та незаконно перебуває за межами місця служби.
15.08.2025 ОСОБА_3 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленнями про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків, матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий і прокурор.
Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим що військовослужбовець ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Таким чином, підозрюваний під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.Отже існує ризик того, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо.
При цьому слід враховувати, що відповідно до норм КПК України, допит свідків має також проводитися під час судового розгляду. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваний, в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), а саме дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану.
Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок про недбале ставлення підозрюваного до військової служби та покладених на нього обов'язків. Своїми противоправними діями підозрюваний підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України.
Тому зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок дезертирства, слідчий суддя вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.
Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також вважає за необхідне, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, відсутності судимостей, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193-194, 196, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 травня 2026 року включно, з утриманням в установі для попереднього ув'язнення.
Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 грн. 00 коп. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
В разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, відповідно до стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави становить два місяці з моменту внесення застави в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 04.05.2026 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали буде оголошений 18.03.2026 о 09 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1