Справа № 331/644/26
Провадження № 3/331/472/2026
17 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Скользнєва Н.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Запорізькій області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення № 157/12 від 21.01.2026 року слідує, що згідно інформаційних систем Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець. За результатами отриманої податкової інформації відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, встановлено, що ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, а саме з метою отримання прибутку та згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх.ГУ ДПС у Запорізькій області № 4888/8 від 15.12.2025) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій) в період з 01.03.2025 по 30.04.2025 року з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей» в частині операцій з приймання коштів, а саме отримано 82 грошових перекази на загальну СУМУ 217499,0 грн. що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п.2 ст.50 Цивільного кодексу України.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Куляс О.Ф. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
17 березня 2026 р. від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Куляса О.Ф. до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Прийнявши до уваги доводи клопотання захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч.2 ст.50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України (який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч.2 ст.3 ГК України(який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року), господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ст.42 ГК України(який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
На підтвердження здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання в протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на копію листа ДПС України від 15.12.2025 року №29469/7/99-00-24-04-01-07, згідно якого за результатами проведеного аналізу інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, виявлені вказані в додатках випадки. Така інформація направлена для проведення аналізу та у разі встановлення фактів порушень вимог законодавства вжиття заходів податкового контролю.
Додатки до вказаного листа оформлені у вигляді таблиці по операціям з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, що створювалися ТОВ «НоваПей», витяги з яких долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, за період з 01.03.2025 року по 25.03.2025 року кількість здійснених переказів 9, сума переказів 23 409 грн.; за період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року із графами кількість здійснених переказів: 73, сума переказів, 194090,00 грн.
В той же час, всупереч листу ДПС України від 15.12.2025 року №29469/7/99-00-24-04-01-07 ГУ ДПС у Запорізькій області надану інформацію не перевірено та аналізу зазначених в додатках грошових переказів не проведено. Надана інформація містить лише відомості про період переказів, їх кількість та суму, але жодним чином не підтверджує факт здійснення систематичної господарської діяльності ОСОБА_1 з метою отримання прибутку.
Сам по собі факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів через сервіс ТОВ «Нова Пей» без встановлення їх призначення, періодичності, без підтвердження їх отримання як плати за конкретні товари чи послуги не може свідчити про здійснення останнім господарської діяльності та не підтверджує наявності мети отримання прибутку.
Жодних доказів на підтвердження розрахункових операцій з отримання ОСОБА_1 82 грошових переказів на загальну суму 217499,00 гривень із зазначенням їх призначення до протоколу не долучено.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, є документом, яким особа, що уповноважена на його складання, фіксує обставини правопорушення, а тому обставини викладені в ньому повинні бути підтверджені іншими доказами.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Із урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Н.Г. Скользнєва