пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-20
"12" січня 2011 р.
Справа № 8/56-75.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"
до відповідача: Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, м. Луцьк
Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - комерційної фірми “Луцьккондитер”, м. Луцьк
про визнання права на майно та звільнення його з-під арешту
Суддя: Кравчук А. М.
за участю представників сторін:
від позивача:Мартинюк Т.В., довіреність від 01.12.2010 року
від відповідача:н/з
Суть спору:позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Поларт - Інвест” звернувся в господарський суд з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - комерційної фірми “Луцьккондитер” про визнання права на майно: будівлю спецоб'єкта (адмінкорпусу) /літер А-3/, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк,
вул. Володимирська, 57а, за ТзОВ «Поларт - Інвест», та звільнення з-під арешту майна, що описане згідно акту опису та арешту майна боржника від 21.10.2010 року, а саме: частину будівлі спецоб'єкта (адмінкорпусу) /літер А-3/ (магазин), яка знаходиться за адресою: м. Луцьк,
вул. Володимирська, 57а.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач - ТзОВ “Виробничо - комерційна фірма “Луцьккондитер” пояснень по суті позовних вимог не подав, у клопотанні від 11.01.2011 року розгляд справи просить здійснювати без участі його представника.
Відповідач - Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького МУЮ повноважного представника у судове засідання не направив, пояснень по суті позовних вимог не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 12), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Поларт - Інвест” є власником майна: спецоб'єкта (адмінкорпусу) /літер А-3/ загальною площею
1430, 7 кв. м., який розташований в місті Луцьку на вулиці Володимирській за
№ 57а, що стверджується свідоцтвом про право власності від 15.02.2010 року
(а. с. 7), що видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 11.02.2010 року №98-3.
Згідно довідки КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 25.11.2010 року №6700 право власності на спецоб'єкт (адмінкорпус) /літер А-3/, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, зареєстроване за ТзОВ «Поларт - Інвест» 11.02.2010 року.
Таким чином, позивач набув право власності на спецоб'єкт (адмінкорпус)
/літер А-3/, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а,
з 11.02.2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи, актом опису та арешту майна від 21.10.2010 року (а. с. 4-5) на виконання виконавчих листів, що видані Луцьким міськрайонним судом, про стягнення з ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» в користь громадян заробітної плати в сумі 154 309 грн. 47 коп., описано і накладено арешт на майно, а саме: частину будівлі адмінкорпусу /літер А-3/ (магазин), яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та
пп. 5.15.1 п. 5.15 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Частиною 1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 1 Проколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною законодавства України, закріплює право кожного вільно розпоряджатися своєю власністю та проголошує, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Принцип неприпустимості позбавлення права власності, як одна із основних засад цивільного законодавства, закріплений також в ст. 3 Цивільного кодексу України. Стаття 386 Цивільного кодексу України зобов'язує державу забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. До кола заходів захисту цивільних прав та інтересів, чинним Цивільним кодексом віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі. Так, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року у справі № 1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Позов про звільнення майна з-під арешту є способом ефективного поновлення прав товариства з обмеженою відповідальністю “Поларт - Інвест” - власника спецоб'єкта (адмінкорпусу) /літер А-3/ загальною площею 1430, 7 кв. м., який розташований в місті Луцьку на вулиці Володимирській за № 57а, на частину якого було накладено арешт на виконання виконавчих листів Луцького міськрайонного суду актом опису й арешту майна від 21.10.2010 року.
Разом з тим, у пункті 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 (зі змінами) "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках -особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
За роз'ясненнями, викладеними в абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ЦПК, ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.
Як вбачається з акту опису та арешту майна від 21.10.2010 року (а. с. 4-5) спірне майно описано і на нього накладено арешт на виконання виконавчих листів, що видані Луцьким міськрайонним судом, про стягнення з ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» в користь громадян заробітної плати в сумі 154 309 грн.
47 коп.
Отже, предмет спору зачіпає інтереси фізичних осіб, рішення по справі буде впливати на їх права та обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, де учасниками господарського процесу є юридичні особи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Враховуючи суб'єктний склад учасників процесу (до яких входять фізичні особи), даний спір підвідомчий суду, а не господарському суду.
Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Оскільки провадження по справі підлягає припиненню згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, сплачене державне мито в сумі 1 500 грн. 00 коп. та 236 грн.
00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід повернути позивачу в силу п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд,-
1. Провадження у справі припинити.
2. Головному управлінню Державного казначейства України у Волинській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Поларт - Інвест”, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, код 35963631,
р/р 26009083280101 у філії ПАТ «Брокбізнесбанк» м. Луцьк, МФО 303592
1 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу, сплачених платіжними дорученнями від 18.11.2010 року №№32, 33
(оригінали платіжних доручень знаходяться у справі № 8/56-75).
Суддя А. М. Кравчук