Справа № 308/3639/26
17 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2026 року вказана позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, а саме вказано на те, що:
В порушення вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вказано: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім цього, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ч.ч.5,6,7,8,9 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до суду в електронній формі, в електронній формі через електронний кабінет однак позивач, в порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України, не надала доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином позивачу слід виконати вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку, при цьому дружина має таке право незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, на підтвердження права на аліменти на своє утримання позивач повинна подати докази, що дитина проживає разом з нею. Таким доказом, зокрема, може бути довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та інші.
Позивач доказів того, що дитина проживає разом з нею суду не надала.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звертаючись з позовною вимогою про стягнення аліментів, позивач в прохальній частині позовної заяви просить: «Стягнути з ОСОБА_2 на мою користь аліменти на моє утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 5000 гривень щомісячно до досягнення нашою дитиною трирічного віку.»
Відтак, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем некоректно викладено зміст позовних вимог у прохальній частині позову, вимога позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трирічного віку, сформульована нечітко.
Для усунення вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків було надано строк, чотири дні з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу про залишення позовної зави без руху отримано позивачем.
Від позивача по справі надійшли додаткові пояснення - позовну заяву (у новій редакції). Так, позивач ОСОБА_1 , зазначає, що вона є матір'ю малолітньої дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, що підтверджується відповідною довідкою.
При цьому позивач зазначає, що: досудове врегулювання спору не проводилося, оскільки законом не передбачене; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалися; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, немає; оригінали письмових доказів, копії яких додаються до позовної заяви, знаходяться у позивача та можуть бути надані суду за вимогою суду; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору; підтверджує, що до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За твердженням позивача: копія позовної заяви та доданих до неї документів направлена відповідачу через електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно до вимог ч.7 ст.43 ЦПК України.
У додаткових поясненнях зазначено, що відповідач фактично проживає за адресою позивача, однак не зареєстрований за даним місцем проживання. Копію позовної заяви з додатками відповідачу вручено також особисто.
Так, позивач просить суд: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як матері дитини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку; стягнення аліментів проводити щомісячно з усіх видів доходу відповідача відповідно до вимог Сімейного Кодексу України до досягнення дитиною трирічного віку; рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
У додатку до додаткових поясненнях - позовної заяви (у новій редакції) додані: копія свідоцтва про народження дитини; довідка про проживання дитини разом із матір'ю; копія паспорта позивача; копія РНОКПП позивача: інші документи, що підтверджують обставини справи.
Вказане свідчить по те, що позивач частково усунула недоліки на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Разом із тим, позивачем не надано підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї доказами.
Попри твердження позивача про те, що копія позовної заяви разом із доданими до неї документами направлена відповідачу через електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно до вимог ч.7 ст.43 ЦПК України, доказів цьому не надано.
Згідно ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи…
Відповідно до ч. 6ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідач не має обов'язку зареєструвати електронний кабінет.
Згідно наявних у суду відомостей (що містяться в системі автоматизованого документообігу суду Д3), у відповідача відсутній електронний кабінет, підтвердження зворотного позивачем не надано. У позовній заяві при зазначенні відомостей про відповідача зазначено: ОСОБА_2 адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 тел.: НОМЕР_2 відомості про електронний кабінет: наявний (зі слів відповідача).
Також, на підтвердження доводів про особисте отримання відповідачем копії позовної заяви із додатками, доказів також не надано.
Таким чином позивачем не дотримано вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України, зокрема не надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви із доданим до неї документами за його зареєстрованим місцем проживання, сформованої в Електронному суді 16.03.2026 (нова редакція) позовної заяви з додатками.
Таким чином, недоліки на які було вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви станом на 17.03.2026 року усунуто не було.
Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В даному випадку позивач, отримавши ухвалу суду про залишення позову без руху та будучи обізнаний із встановленим судом строком для усунення недоліків позовної заяви міг, усунути вказані у ній недоліки, або скористатися своїм правом на подання клопотання про продовження вказаного строку. Клопотань про продовження такого строку позивач не подавала.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,- вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош