Номер провадження 1-кс/754/624/26
Справа № 754/4267/26
Іменем України
16 березня 2026 року
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю адвоката ОСОБА_4
з участю законного представника ОСОБА_5
з участю підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_7 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, учня 7 класу ЗОШ №213, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Слідчий Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодження з прокурором подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186ч.4 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливатиме на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме ухилятиметься від забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні, вказує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину та може ухилитись від виконання покладених процесуальних обов'язків.
Адвокат, законний представник та підозрюваний просили з врахуванням даних про особу підозрюваного, обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашній арешт у певний період доби.
Заслухавши підозрюваного, адвоката, прокурора, дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, прихожу до наступного.
Судом встановлено, що в Деснянському УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026100030000553 від 13.03.2026 року, відносно ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186ч.4 КК України. Згідно клопотання, 12.03.2026 року приблизно о 21.30год. неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, за попередньою змовою між собою, в умовах дії воєнного стану, відкрито заволоділи чужим майном, що належало ОСОБА_9 , застосовуючи при цьому насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
13.03.2026 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_6 повідомлений про підозру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів які обґрунтовують клопотання, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст..12 КК України, належить до тяжких злочинів. На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що вказані слідчим у підозрі, слідчий суддя не виключає та вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Водночас, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що зазначені у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Такий запобіжний захід дозволить дотриматися балансу між інтересами особи та завданнями кримінального провадження.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 раніше вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом групою осіб, за вчинення якого останньому вручено підозру та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби та вчинив новий злочин в період дії цього запобіжного заходу.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 13 травня 2026 включно. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176,177,178,181,184,186,194,195,196,309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати квартиру АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожного вимогою до суду.
Зобов'язати ОСОБА_6 протягом часу до 13 травня 2026 року:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду.
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну місця проживання.
утриматись від спілкування з підозрюваними, потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні, або спілкуватися з ними, з дотриманням умов визначених слідчим суддею, судом.
Ухвалу передати через слідчого для виконання за місцем проживання підозрюваного до Деснянського УПГУНП в м. Києві.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя