Справа № 752/17967/25
Провадження №: 2-з/752/48/26
про відмову у забезпеченні позову
16 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Осадчук А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації в місті Києві про усунення перешкод у спілкуванні (контакті) з дитиною шляхом надання інформації про дитину,
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дійтей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації в місті Києві про усунення перешкод у спілкуванні (контакті) з дитиною шляхом надання інформації про дитину.
05 березня 2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1) Встановити тимчасовий порядок особистих зустрічей ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , 2018 року народження, у приміщенні Міського центру дитини (02000, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3А, код ЄДРПОУ 36282427) в кабінеті практикуючого психолога Центру, до вирішення справи по суті, у час та з періодичністю, що визначаються спеціалістами Центру з урахуванням інтересів дитини.
2) Зобов'язати Міський центр дитини (02000, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3А, код ЄДРПОУ 36282427) протягом 5-ти робочих днів з дня отримання ухвали суду:
- розробити графік зазначених зустрічей (дата/час/тривалість);
- визначити відповідального психолога (ПІБ, посада);
- довести графік до відома обох батьків шляхом письмового повідомлення/ електронною поштою/месенджером (за наявними контактами у матеріалах справи).
3) Зобов'язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) забезпечити явку та присутність малолітньої ОСОБА_4 , 2018 р.н., у визначені Центром дату та час для проведення зустрічей, а також не чинити перешкод їх проведенню.
4) Зобов'язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) утриматися від будь-яких дій, спрямованих на зрив/перешкоджання зустрічам, у тому числі: відмови у доставленні дитини до Центру у визначений час, впливу на персонал Центру щодо недопуску матері або скасування зустрічі без обґрунтованих причин.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває справа №752/17967/25 про усунення перешкод у спілкуванні (контакті) з дитиною шляхом надання про неї інформації. ОСОБА_1 відстоює свої права та права своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 2018 р.н. в судових органах України та Австрії більше чотирьох років, оскільки весь цей час триває судовий спір щодо визначення місця проживання дитини (перша інстанція). Більше чотирьох років донька не має контакту з рідною матір'ю. За таких обставин виконати рішення у справі буде неможливим, оскільки якщо навіть припустити, що перешкоди будуть усунуті, дитині необхідна підтримка відповідних спеціалістів для налагодження емоційного контакту з матір'ю, якого вона була позбавлена тривалий час. Обмеження можливості спілкування матері та дитини вже має негативні наслідки. Оскільки дитина фактично була ізолювана від матері, проживала разом з батьком та його дружиною, у дитини сформувалося переконання, «що в неї немає мами».
Заявник вказує, що в даному випадку для відновлення контакту дитини з матір'ю дитині необхідна підтримка відповідного спеціаліста, тому зустрічі матері з дитиною в присутності кваліфікованого професійного психолога безперечно будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків між матір'ю та дитиною
09 березня 2026 ОСОБА_2 подав до суду письмові запереченя на заяву про забезпечення позову, в якиї просив відмовити в задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що подана заява не відповідає вимогам процесуального закону, не містить належного обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову, не підтверджує наявності реальної загрози утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду та фактично спрямована на дострокове вирішення спору по суті, на думку відповідача, позивач фактично просить суд встановити порядок спілкування матері з дитиною, визначивши місце, умови, формат, спосіб організації та порядок реалізації таких зустрічей, а також покласти обов'язки щодо забезпечення цих зустрічей на відповідача та сторонню установу Міський центр дитини, який не є учасником даної справи та не узгодивши ці питання з самим Центром, та не отримавши на це їх згоду, та покласти на нього обов'язок визначати графік зустрічей, а на відповідача - обов'язок забезпечувати явку дитини до відповідної установи. Вважає, що заявником не доведено існування реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду, а також відсутній і належний зв'язок між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позову.
11 березня 2026 року надійшли письмові пояснення представника позивача відносно заперечень відповідача щодо заходів забезпечення позову, в яких позивач просить з метою налагодження емоційних стосунків дитини з матір'ю задовольнити заяву про забезпечення позову, що відповідатиме законним інтересам дитини та в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 березня 2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 129-1 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 18, 153 ЦПК поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04, вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Таким чином, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.
Судом встановлено, що як видно з тексту позовної заяви, а також заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог між сторонами існує спір щодо зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні (контакті) ОСОБА_1 з її донькою ОСОБА_3 , 2018 р.н. шляхом надання (направлення за електронною адресою) інформації про дитину, а саме: про стан її здоров'я, місця навчання, захоплення, успіхи та досягнення, починаючи з 01.01.2023 року та визнання дій відповідача такими, що порушують право матері ОСОБА_1 на участь у вихованні дитини та право дитини на спілкування з обома батьками.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття такого виду забезпечення позову не утруднить та не зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом надання інформації про дитину та визнання дій відповідача такими, що порушують право матері на участь у вихованні дитини та право дитини на спілкування з обома батьками.
Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заявником не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.11.2025 року забезпечено зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю і встановлення порядку і способу спілкування батька з дитиною шляхом встановлення графіку побачень матері з дитиною без присутності батька з можливістю за письмової згоди обох батьків змінити визначений судом графік, зобов'язавши ОСОБА_2 , починаючи з 01.12.2025, передавати ОСОБА_6 малолітню дитину ОСОБА_7 за адресою проживання матері ( АДРЕСА_1 ):
кожної першої та останньої суботи місяця о 10:00 годині з можливістю ночівлі дитини разом з матір'ю та обов'язком матері повернути дитину батькові наступного дня (у неділю) до 19:00 за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 );
двічі на тиждень для спілкування та спільного проведення часу з ОСОБА_7 , в тому числі для відвідування басейну, гуртків, додаткових занять та інших пізнавальних, культурних та творчих заходів дозвілля дітей без присутності батька після занять у школі, з обов'язком матері того ж дня повернути дитину за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 ) не пізніше 20:00;
під час зимових канікул о 10-00 години 25.12.2025 з обов'язком матері повернути дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 до 19-00 години за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 );
під час весняних канікул у 2026 році о 10-00 годині першого дня канікул за адресою проживання матері ( АДРЕСА_1 ) з обов'язком матері повернути дитину до 19-00 години передостаннього дня весняних канікул у 2026 році за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 );
під час літніх канікул у 2026 році о 10-00 годині першого дня канікул за адресою проживання матері ( АДРЕСА_1 ) з обов'язком матері повернути дитину до 19-00 години 30.06.2026 за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 ) та о 10-00 годині 01.08.2026 за адресою проживання матері ( АДРЕСА_1 ) з обов'язком матері повернути дитину до 19-00 години 24.08.2026 за місцем проживання батька ( АДРЕСА_2 );
зобов'язавши ОСОБА_2 забезпечити можливість спілкування дитини з матір'ю у понеділок, середу, п'ятницю о 19:00 та неділю о 15:00, крім днів, в які матір має побачення з дитиною, шляхом відеозв'язку та аудіозв'язку через один із месенджерів Viber, Signal, WhatsApp, Telegram, Zoom тощо, встановивши на планшет дитини відповідний месенджер;
заборонивши ОСОБА_2 давати будь-які вказівки працівникам ТОВ «МІЖНАРОДНА ПОЧАТКОВА ШКОЛА «КРИСТАЛ», КИЇВ» (код 44783157), що стосуються обмеження спілкування ОСОБА_1 з донькою на території школи, які не відповідають вжитим судом заходам забезпечення позову.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірзаммедовою Желе Мурадівною від 18.12.2025 року було відкрито виконавче провадження № 79851235 щодо виконання Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.11.2025 року про забезпечення позову у справі №369/15492/21. Постановою старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романченко Іриною Олександрівною від 06.02.2026 року призначено спеціалістом/психологом у виконавчому провадженні №79851235 ОСОБА_8 .
Обставин, які могли б обмежити право матері на особисте спілкування з дитиною, судом не встановлено.
Крім того, вимоги щодо зустрічей з дитиною у приміщенні Міського центру дитини в кабінеті практикуючого психолога Центру до вирішення справи по суті, у час та з періодичністю, що визначаються спеціалістами Центру задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що він звертався до психолога з метою проведення зустрічей з дочкою за участі спеціаліста, яким були призначені такі зустрічі, однак відповідачем вчинялися дії щодо перешкоджанню проведенню таких зустрічей.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, та виходячи із зазначених в заяві обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, оскільки, на думку суду, між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог відсутній зв'язок, зазначені заходи є неспівмірними із пред'явленими позовними вимогами, та стороною позивача достатнім чином не обґрунтовано те чи спроможні запропоновані заходи належним чином забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації в місті Києві про усунення перешкод у спілкуванні (контакті) з дитиною шляхом надання інформації про дитину - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя А.О. Митрофанова