Справа № 525/80/22
Провадження № 1-кп/525/4/2026 У Х В А Л А
12.03.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2022 за №12022175610000003 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Івашки Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
07.02.2022 до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшов, затверджений Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2022 за №12022175610000003 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України закрито, згідно ухвали суду від 14.08.2025, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення ( а.с. 152).
Відповідно до обвинувального акту, 17.12.2021 близько 14 години ОСОБА_5 , правомірно перебуваючи у зальній кімнаті будинку ОСОБА_6 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, таємно, шляхом вільного доступу, викрав грошові кошти в сумі 9200 гривень, які знаходилися на полиці шафи та належать ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 9200 грн.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч. 1 ст. 185 КК України.
Через канцелярію суду на адресу суду надійшло клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заяву про надання згоди на закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, клопотання захисника підтримує повністю, просить його задовольнити.
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити, пояснив, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до кримінальних проступків, на даний час закінчилися строки давності передбачені ст. 49 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 судом роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності ( у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності) та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також, обвинуваченому роз'яснено, що у разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав заявлене захисником клопотання, пояснив, що йому повністю зрозуміла суть пред'явленого обвинувачення, свою вину у його вчиненні він визнає, надав свою згоду на закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, розуміє, що закриття кримінального провадження є закриттям з нереабілітуючих підстав, просив клопотання захисника задовольнити.
Прокурор, не заперечував проти закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно матеріалів справи потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 196).
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне клопотання.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України (постанова від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к), суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого, розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 та ч. 3 ст. 288 КПК України).
Частиною першою статті 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 185 КК за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Отже кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Відповідно до частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років ( ч. 2 ст. 49 КК України).
Згідно з матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_5 не ухилявся від суду, не оголошувався у розшук, кримінальне провадження зупинялося на час проходження служби у лавах ЗСУ обвинуваченим під час загальної мобілізації, для захисту України від воєнної агресії російської федерації, що не зупиняє строку притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальний проступок у якому обвинувачується ОСОБА_5 було вчинено 17.12.2021.
Згідно вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.02.2023, обвинувачений ОСОБА_5 у період часу з 30 вересня 2022 року по 21 грудня 2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за яке останньому було призначено покарання у виді 2 років тримання у дисциплінарному батальйоні.
Згідно вироку Великобагачанського районного суду Полтавської області від 01.07.2025 ОСОБА_5 був засуджений за ст. 128 КК України до 150 годин громадських робіт.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років ( ч. 3 ст. 49 КК України).
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до тяжких злочинів; кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України - до нетяжких злочинів, за нього передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином, строк давності у даному кримінальному провадженні було перервано, з 21 грудня 2022 року він почав обчислюватися спочатку та станом на день розгляду клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - закінчився.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 29.07.2021 по справі № 552/5595/18 наголошує, що визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже визнання чи невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене, наявні всі необхідні умови для закриття даного кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з'ясувавши думку обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до переконання, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню, обвинувачений - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього за ч. 1 ст. 185 КК України підлягає закриттю.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Суд вирішує питання про долю речових доказів, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284 -286, 288, 372, 477 КПК України,
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175610000003 від 04.01.2022 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання ухвалою законної сили:
-один аркуш з блокноту на якому маються номери всіх купюр по 200 грн., які потерпілий ОСОБА_6 виписав після отримання грошових коштів за пай в сумі 9200 грн., який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження №12022175610000003;
-грошові кошти у сумі 1800 гривень купюрами по 200 гривень, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутими власнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1