Постанова
Іменем України
16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 128/1272/18
провадження № 61-1140св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Чернілевською Русланою Віталіївною , на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 рокув складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповітів недійсними.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка приходилась їй тіткою. Після смерті тітки відкрилася спадщина до якої належить житлового будинку, та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, з метою оформлення спадщини після смерті тітки ОСОБА_5 , 06 грудня 2017 року, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Т.П. для прийняття спадщини, із заявою за №160, спадкова справа №61685934, номер у нотаріуса №68/2017.
Позивачці від сусідів стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 заповіла все належне їй майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
23 лютого 2017 року було складено другий заповіт, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 заповіла земельну ділянку площею 1,4531 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Позивачка вказує, на те, що померла ОСОБА_6 була дуже хворою, у неї з вересня 2013 року діагностовано хронічний мієлолейкоз (хронічний мієлолейкоз (ХМЛ) - злоякісна пухлина кровотворної тканини, яка виникає із клітини-попередника мієлопоезу, загальної для гранулоцитарного, еритроцитарного та мегакаріоцитарного ростків кровотворення), крім того, вона хворіла на ІХС, дифузний кардіосклероз, бронхіальну астму. А відтак, перебувала під дією медичних препаратів і в силу хвороб та віку, через стійкий розлад здоров'я, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним заповіт від 14 листопада 2014 року, складений ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідчений Якушинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області;
визнати недійсним заповіт від 23 лютого 2017 року, складений ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений Якушинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року в складі судді: Бондаренко О. І., у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
ОСОБА_5 з власної волі, маючи повну цивільну дієздатність та повністю усвідомлюючи значення своїх дій, зробила розпорядження на випадок свої смерті щодо усього належного їй майна. Також у заповіті вказано, що: «Текст заповіту прочитано мною ОСОБА_5 особисто в голос його зміст та умови відповідають дійсним моїм намірам» (т.1, а.с. 8-9). Суд встановив, що оспорювані заповіти містять власноручні написи заповідача ОСОБА_5 та окрім того, містять підпис останньої, дійсність якого сторонами не оспорювалась;
ОСОБА_1 , як на підставу своїх доводів, стверджується про те, що в силу хвороб та перебування під дією медичних препаратів та віку, через стійкий розлад здоров'я, вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Дані твердження не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовані висновком судово-психіатричного експерта № 19 від 30 грудня 2021 року, за яким при відповіді на перше питання вказано, що ОСОБА_5 станом на час складання нею заповіту від 14 листопада 2014 року страждала на психічний розлад у вигляді помірного порушення пізнавальної функції органічного ґенезу (F06.7). Зазначений у неї психічний стан не позбавляв її здатності на той час усвідомлювати значення свої дій та керувати ними;
позивачкою не доведено, що висновок експерта № 19 від 30 грудня 2021 року є неналежним доказом, а саме, що він не стосується предмета доказування або одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; представники позивачки заперечуючи проти висновку експерта, не надали доказів на його спростування. Посмертна судово-психіатрична експертиза, проведена атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту, необхідну для проведення такого виду експертиз. Висновок посмертної судово-психіатричної експертизи № 19 від 30 грудня 2021 року відповідає вимогам чинного законодавства, а позивач не навів підстав, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості раніше здійсненого висновку. У своєму висновку експерти надали повні та вичерпні відповіді на поставлені судом питання. Під час допиту судом експерти дали відповіді на поставлені їм питання та підтримали висновок експертизи;
будь-яких інших доказів, які б могли підтвердити абсолютну неспроможність ОСОБА_5 в момент вчинення заповітів 14 листопада 2014 року та 23 лютого 2017 року розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, позивачем ОСОБА_1 , у відповідності до статей 76-80 ЦПК України, не подано;
позов ОСОБА_1 про визнання заповітів недійсними є необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного суду від 06 січня 2026 року про виправлення описки:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
23 грудня 2025 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява від представника позивача адвоката Чернілевської Р.В. з проханням відкласти розгляд справи, оскільки на розгляді в апеляційному суді на 23 грудня 2025 року о 09.30 призначена справа щодо вчинення домашнього насильства строк розгляду за КУпАП меншій ніж строк розгляду апеляційної скарги на рішення у цивільній справі, а саме 20 днів. У статті 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації у справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі N 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників;
суд першої інстанції встановив, що оспорювані заповіти містять власноручні написи заповідача ОСОБА_5 та окрім того, містять підпис останньої, дійсність якого сторонами не оспорювалась. Позивачкою не доведено, що висновок експерта № 19 від 30 грудня 2021 року є неналежним доказом, а саме, що він не стосується предмета доказування або одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; представники позивачки заперечуючи проти висновку експерта, не надали доказів на його спростування. Будь-яких інших доказів, які б могли підтвердити абсолютну неспроможність ОСОБА_5 в момент вчинення заповітів розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, позивачем ОСОБА_1 не подано.
Аргументи учасників справи
21 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, яка підписана представником Чернілевською Р. В. , на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, в якій просить:
постанову апеляційного суду скасувати;
направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
наявні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України у зв'язку із розглядом справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання. Судове засідання з розгляду апеляційної скарги у апеляційним судом було призначене на 23 грудня 2025 року о 09 год. 15 хв. Повітряна тривога на території Вінницького району Вінницької області оголошена о 04 год. 14 хв, відбій повітряної тривоги було оголошено о 09 год. 28 хв. Згідно з протоколом судового засідання Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 128/1272/18 судове засідання було розпочато о 09 год. 16 хв. а закінчилось о 09 год. 35 хв. тобто вказане судове засідання було розпочате та майже повністю проведене саме під час дії на території м. Вінниці повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетно-дронового обстрілу та без участі представника позивача, у зв'язку з чим відбулося обмеження права сторони позивача на участь в апеляційному перегляді справи;
вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. Очевидним той факт, що у визначений ухвалою Вінницького апеляційного суду час розгляду справи (23 грудня 2025 року о 09.15 год) тривала повітряна тривога, сигнал про яку оголошено ще о 04.14 год. Незважаючи на належне повідомлення позивача та його представника про дату, час і місце судового засідання, суд мав би застосувати положення статті 372 ЦПК України у поєднанні з статтями 4, 43 ЦПК України, оскільки у сторони позивача були наявні об'єктивні і поважні причини, з яких позивач та його представник не змогли з'явитися до суду, а саме виникнення надзвичайної ситуації, яка склалася у зв'язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» та розглядаючи справу під час повітряної тривоги, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи;
на випадок, якщо оголошена ще 4 год. 14 хв повітряна тривога на момент початку судового засідання закінчилася б, з метою недопущення неявки в судове засідання, представником позивача Чернілевською Р. В. подано 23 грудня 2025 о 08 год. 41 хв., заяву про відкладення судового засідання від 23 грудня 2025 року із доказами зайнятості представника позивача в іншому судовому засіданні. Апеляційний суд у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання відмовив. При цьому апеляційний суд не здійснив оцінку поважності причин відкладення судового розгляду, якими представник позивача аргументувала клопотання про відкладення, не навів аргументів, на підставі яких дійшов висновку про неповажність таких підстав для відкладення.
03 березня 2026 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила:
касаційну скаргу залишити без задоволення;
постанову апеляційного суду залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що:
в касаційній скарзі касатор стверджує «... про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України у зв'язку із розглядом справи у відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання...». Цей факт не відповідає дійсності. Судове засідання з розгляду апеляційної скарги у даній цивільній справі було призначене на 23 грудня 2025 року о 9 год. 15 хв. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені завчасно та належним чином. Крім того, представником позивача-адвокатом Чернілевською Р. В. 23 грудня 2025 року тобто в день розгляду справи, була подана заява з проханням відкласти розгляд даної прави, оскільки на 9 год.30 хвилин була призначена інша справа щодо вчинення домашнього насильства, де вона приймала участь. Тобто, касатор знала про те, що справа № 128/1272/18 за її скаргою розглядається о 9 год. 15 хв., а в іншому залі о 9.30 розглядається адміністративна справа за її скаргою, проте адвокат вирішила прийняти участь у розгляді справи о 9 год. 30 хвилин. Тому колегія суддів прийняла вірне рішення і розглянула справу у відсутність касатора та відповідно до частини другої статті 272 ЦПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, що касатором не наведено підстав для скасування постанови Вінницького апеляційного суду на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України;
крім того, як на підставу для скасування постанови апеляційного суду, касатор посилається на той факт, що судове засідання по справі було розпочато та майже повністю проведене під час дії на території м. Вінниці повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетно-дронового обстрілу та без участі представника позивача і таким чином відбулося обмеження права сторони позивача на участь в апеляційному перегляді справи. З таким висновком погодитись не можна з наступних підстав. Сигнал відбою повітряної тривоги саме в м. Вінниці пролунав раніше, ніж на те вказує касатор. О 9 год.28 хв. відбій був на території Вінницького району, а не в м. Вінниці. Сигнали тривоги можуть оголошуватись та закінчуватись у різний час для різних районів. Касатор в касаційній скарзі вказує, що о 8 год.41 хв. вона подала заяву про відкладення справи, в зв'язку з тим, що вона приймає участь в іншій справі, призначеній до слухання на 9 год. 30 хвилин, тобто цей факт свідчить по-перше, що вже був сигнал про відбій повітряної тривоги;
касатор подала заяву про відкладення справи з її слів під час повітряної тривоги, не з підстав наявності повітряної тривоги, а з підстав можливості прийняти участь в іншому судовому засіданні. Таким чином, касатор дала перевагу участі в розгляді адміністративної справи, а не по справі, яка перебуває на розгляді суді з 2018 року.
03 березня 2026 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просила:
касаційну скаргу залишити без задоволення;
постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що:
в касаційній скарзі стверджується про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України у зв'язку із розглядом справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання. Однак вказане не відповідає дійсності, оскільки судове засідання з розгляду апеляційної скарги у даній цивільній справі було призначене на 09 годину 15 хвилину 23 грудня 2025 року, про що всі учасники справи були повідомлені завчасно та належним чином (відповідні докази містяться в матеріалах справи). Про обізнаність представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Р.В., про час та місце розгляду справи свідчить і той факт, що нею в день розгляду справи 23 грудня 2025 року о 08 годині 41 хвилині була подана через відділ реєстрації Вінницького апеляційного суду заява про відкладення розгляду даної справи, оскільки на 9 годину 30 хвилин у Вінницькому апеляційному суді призначено розгляд іншої справи щодо вчинення домашнього насильства, де вона приймала участь. Таким чином вважаю, що не наведено підстав для скасування постанови Вінницького апеляційного суду на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України;
щодо доводів касаційної скарги про те, що судове засідання було розпочате та майже повністю проведене під час дії на території м. Вінниці повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетно-дронового обстрілу та без участі представника позивача, у зв'язку з чим відбулося обмеження права сторони позивача на участь в апеляційному перегляді справи, слід зауважити наступне. На час розгляду справи вже було оголошено відбій повітряної тривоги, про свідчить той факт, що представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Чернілевською Р. В. 23 грудня 2025 року о 08 годині 41 хвилині була подана через відділ реєстрації Вінницького апеляційного суду заява про відкладення розгляду даної справи, оскільки на 9 годину 30 хвилину у Вінницькому апеляційному суді призначено розгляд іншої справи щодо вчинення домашнього насильства, де вона приймала участь. Однак під час оголошення повітряної тривоги жоден відділ Вінницького апеляційного суду не працює, тим більше не приймає заяв;
крім того, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Чернілевською Р.В., в заяві про відкладення розгляду справи не має жодної посилання як на підставу відкладення розгляду справи оголошення повітряної тривоги. Таким чином, касатор в касаційній скарзі посилається на те, що нібито у неї через повітряну тривогу не було можливості подати заяву про відкладення справи, але разом з тим скористався правом подати заяву про відкладення розгляду справи з причини занятості в іншому процесі.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 березня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року:
заяву ОСОБА_2 про продовження процесуального строку на подання відзиву задоволено;
продовжено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 ;
заявуОСОБА_3 про продовження процесуального строку на подання відзивузадоволено;
продовжено ОСОБА_3 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2023 року у справі № 757/45174/20-ц; від 17 січня 2024 року у справі № 2-2823/11; від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24; від 02 квітня 2025 року у справі № 369/2256/20; від 28 травня 2025 року у справі № 369/16325/24; від 03 вересня 2025 року у справі № 757/8091/22-ц; у справах № 802/562/18 та № 826/4504/17; від 16 листопада 2023 року провадження № 11-228сап21; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (частини перша - третя статті 223 ЦПК України).
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (стаття 366 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (стаття 372 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Касаційний суд вже вказував, що:
суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21);
основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19));
законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з урахуванням конкретної ситуації у справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду (див. постанову (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2024 року у справі № 447/852/23 (провадження № 61-4989ск24));
якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин; недопущення сторони у судове засідання у зв'язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61-6434св23)).
У справі, що переглядається:
ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду на 23 грудня 2025 року 09 год. 15 хв. (т.3, а.с 221-223), про що повідомлено представника ОСОБА_1 - Чернілевську Р. В. 28 листопада 2025 року о 17:38:11 в Електронному суді (т. 3, а. с. 226 зворот);
23 грудня 2025 року ОСОБА_1 через представника Чернілевську Р. В. подала заяву про відкладення судового засідання, посилаючись на те, що адвокат Чернілевська Р. В. бере участь у справі про вчинення домашнього насильства, розгляд якої також призначено на 23 грудня 2025 року 09 год. 30 хв. (т. 3, а. с. 231-232);
касаційний суд зауважує, що у заяві від 23 грудня 2025 року про відкладення судового засідання ОСОБА_1 та її представник Чернілевська Р. В. не посилалися на повітряну тривогу як причину неможливості прибути у судове засідання 23 грудня 2025 року о 09 год. 15 хв. Навпаки представник ОСОБА_1 Чернілевська Р. В. зазначила, що вона братиме участь у справі про домашнє насильство, судове засідання в якій призначене 23 грудня 2025 року о 09 год. 30 хв.
в оскарженій постанові Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 рокуапеляційний суд надав оцінку, доводам, викладеним у заяві про відкладення судового засідання від 23 грудня 2025 року та зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні, колегія суддів вважала можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників (а. с. 236 - 237, том 3). Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не здійснив оцінку поважності причин відкладення судового розгляду, наведених у заяві представником позивача.
За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про можливість розгляду справи за відсутності позивача та її представника, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Тому підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України відсутні.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв'язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Чернілевською Русланою Віталіївною , залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков