Справа №: 398/285/26
провадження №: 3/398/229/26
Іменем України
"16" березня 2026 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564310 від 11 січня 2026 року, цього дня о 22 год. 34 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії. Траса М30 800 км, водій керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова від 06 січня 2026 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом за адресою, зазначеною у протоколі, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суддя зазначає, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно неї, вона була обізнана щодо вищевказаних події, їй було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення висувається обвинувачення, що підтверджується підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, тому, зважаючи на це, вона мала цікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконала процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду, не повідомила про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надала, з метою виконання завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо своєчасного з'ясування обставин кожної справи, враховуючи принцип розумності строків розгляду справ судом, на який покладено обов'язок швидкого здійснення правосуддя, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ч. 3 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а ч. 4 - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564310 від 11 січня 2026 року, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення;
- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 піддавалася адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА № 6472974 від 06 січня 2026 року;
- довідкою, згідно з якою ОСОБА_1 за даними Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» посвідчення водія не отримувала;
- відеозаписами із технічних пристроїв патрульних поліції, що є додатком до протоколу.
Враховуючи зазначене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Суддя не вбачає підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про наявність у ОСОБА_1 у приватній власності транспортного засобу.
Разом з тим, застосовуючи до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує позицію Верховного Суду, сформовану у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 про те, що слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути з порушника судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору: назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко