06 березня 2026 року
м. Київ
справа № 686/25252/24
провадження № 61-12251св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Роховим Олегом Володимировичем, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2025 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Талалай О. І., Янчук Т. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про стягнення недоотриманих сум пенсії.
Позов мотивований тим, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 560/12653/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати дострокової пенсії за віком у розмірі 64 442,99 грн, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та судових витрат в сумі 800,00 грн, стягнених рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати з тих підстав, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. А тому він змушений звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, у справі № 560/12963/21 визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити дострокову пенсію за віком, як батьку дитини з інвалідністю, ОСОБА_1 з 21 липня 2021 року на підставі пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягнено з відповідача на його користь судовий збір у сумі 800,00 грн. Видані на підставі рішення суду виконавчі листи були пред'явлені до примусового виконання.
Проте, 26 червня 2022 року від ГУ ПФУ в Хмельницькій області позивачем отримано повідомлення про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком як батьку дитини з інвалідністю, проте у зв'язку із відсутністю бюджетного асигнування призначена пенсія не може бути виплачена у повному обсязі. Також у цьому листі повідомлено, що заборгованість із виплати пенсії становить 63 902,99 грн і вона буде погашена при відповідному фінансування з урахуванням черговості дати надходження судового рішення на виконання. Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 06 червня 2023 року № 3277/05-6 сума заборгованості по призначеній пенсії станом на 30 червня 2022 року становить 64 442,99 грн.
Оскільки на виконання рішення суду відповідач призначив йому пенсію, проте не виплатив її у повному обсязі, та відмовляється це зробити, посилаючись на відсутність відповідних бюджетних асигнувань, з останнього на його користь слід стягнути таку заборгованість. Крім того, відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» з відповідача слід стягнути компенсацію втрати частини доходів, яка за період з липня 2021 року по червень 2022 рік становить 18 501,73 грн. Також з відповідача слід стягнути і судовий збір у розмірі 800,00 грн, який був стягнений за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/12963/21, проте не був виплачений відповідачем.
Просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій пенсії, як батьку дитини-інваліда у розмірі 64 442,99 грн, судові витрати у сумі 800,00 грн та грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 18 501,73 грн, а всього 83 744,72 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнено з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій пенсії у розмірі 64 442,99 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Стягнено з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 932,03 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що посилання відповідача на відсутність відповідного бюджетного фінансування саме по собі не може бути підставою для невиплати сум пенсії, на які позивач має право, тому позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на свою користь нараховану проте не виплачену пенсію у сумі 64 442,99 грн підлягає до задоволення.
Щодо вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати суд зазначає, що така виплата проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Оскільки заборгованість станом на дату розгляду справи позивачу не виплачена і питання щодо нарахування та сплати відповідної компенсації відповідачем не вирішувалося, вимога щодо стягнення такої компенсації є передчасним, у зв'язку із чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Також не підлягають задоволенню і вимога позивача щодо стягнення з відповідача 800,00 грн понесених ним витрат по сплаті судового збору, які були стягнуті за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12639/21, оскільки стягнення таких витрат повинно здійснюватися в порядку, визначеному для виконання судового рішення, а не шляхом подання нового позову про стягнення таких витрат.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій пенсії в розмірі 64 442,99 грн скасовано, провадження в цій частині позовних вимог закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 560/12653/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати дострокової пенсії за віком у розмірі 64 442,99 грн, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та судових витрат в сумі 800 грн, стягнутих рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати з тих підстав, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При постановленні ухвали суд виходив з того, що КАС України передбачено, зокрема, такі види судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383). Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15. Фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії. Заявлені позовні вимоги стосуються саме виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. У даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом, а тому вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати нарахованої дострокової пенсії за віком як батьку дитини - інваліда у розмірі 64 442,99 грн, а також щодо виплати стягнутих рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в справі № 560/12963/21 на його користь судових витрат в розмірі 800,00 грн, та стягнення на його користь вказаної суми заборгованості, заявлені ним в межах цієї справи, не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 560/12653/24 не оскаржувалась ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Відповідно, стягнення з ГУ ПФУ в Хмельницькій області нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 64 442,99 грн в порядку цивільного судочинства призведено до повторного стягнення суми. Такі кошти підлягають стягненню на виконання рішення суду, ухваленого в порядку адміністративного судочинства.
Отже, оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій пенсії в розмірі 64 442,99 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
28 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції - залишити в силі; розподілити усі понесені судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі ОСОБА_1 не заявляв вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати нарахованої дострокової пенсії за віком, яка дійсно розглядається за правилами адміністративного судочинства. Безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що цьому випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом. В дійсності предметом цього спору є стягнення заборгованості по виплаті нарахованої пенсії, яка судом адміністративної юрисдикції ніколи не розглядалася. Адже рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі № 560/12963/21 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій областіта визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити дострокову пенсію за віком як батьку дитини - інваліда ОСОБА_1 з 21 липня 2021 року. Таке рішення Хмельницького окружного адміністративного суду було виконано відповідачем у повному обсязі і зазначена в цьому рішенні пенсія ОСОБА_1 була призначена. При цьому Хмельницький окружний адміністративний суд ніколи не вирішував питання про стягнення з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій достроковій пенсії за віком з 21 липня 2021 року у розмірі 64 442,99 грн.
За таких обставин посилання суду апеляційної інстанції на передбачені статтями 382 та 383 КАС України види судового контролю за виконанням судових рішень, що набрали законної сили, є безпідставним, оскільки судове рішення від 29 жовтня 2021 року у справі № 560/12963/21 було в повній мірі виконано, а тому не потребувало судового контролю.
Тому суд апеляційної інстанції безпідставно послався на правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, фактично відступивши від нього. У наведеному правовому висновку Верховного Суду йдеться про те, що невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Однак відповідач допустив заборгованість у виплаті пенсії, чим порушив цивільне право позивача, а тому стягнення боргу з відповідача може бути самостійним предметом окремого судового провадження в межах цивільного судочинства.
Посиланням на відсутність достатнього бюджетного фінансування відповідач зазначив, що призначена на підставі вказаного судового рішення дострокова пенсія не може бути виплачена у повному розмірі, оскільки відсутні відповідні бюджетні асигнування. Тобто, відповідач фактично відмовивши позивачу у погашенні боргу по призначеній пенсії.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15).
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року (справа № 560/12963/21), залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити дострокову пенсію за віком, як батьку дитини з інвалідністю ОСОБА_1 з 21 липня 2021 року на підставі пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стягнено з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 800,00 грн.
На виконання вказаного рішення 03 червня 2022 року Хмельницьким окружним адміністративним судом були видані два виконавчих листа.
Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 06 червня 2023 року № 3277/05-16 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі № 560/12963/21 нарахована доплата за період з 21липня 2021 року по 30 червня 2022 року у сумі 64 442,99 грн, виплату якої буде здійснено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 560/12653/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати дострокової пенсії за віком у розмірі 64 442,99 грн, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та судових витрат в сумі 800,00 грн, стягнених рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати з тих підстав, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Позиція Верховного Суду
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом (частини друга, третя статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що «наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 267 до 15.12.2017, ст. 382 після 15.12.2017), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а (провадження № 11-1193апп18) вказано, що «не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. Подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18). Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду встановила, що не являється публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів спір в частині вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів; зобов'язання голови Таїровської селищної ради внести в порядок денний чергової сесії після вступу рішення суду в законну силу питання щодо прийняття рішення про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1, загальною площею 0,0311 га в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_3 у приватну власність для обслуговування дачного будинку; зобов'язання Таїровської селищної ради прийняти рішення про передачу зазначеної земельної ділянки, оскільки спірні правовідносини стосуються невиконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2008 року та додаткового рішення цього ж суду від 24 квітня 2008 року у цивільній справі № 2-802, а тому оскаржуване судове рішення у цій частині підлягає скасуванню, а провадження - закриттю, оскільки такий спір не може бути вирішений в жодній юрисдикції».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, в якому, зокрема просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати нарахованої дострокової пенсії за віком як батьку дитини - інваліда з 21 липня 2021 року у розмірі 64 442,99 грн та стягнути на його користь вказану суму заборгованості по виплаті пенсії;
ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 560/12653/24 за позовом ОСОБА_1 . Суд вказав, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки підставою для звернення до суду стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року в справі № 560/12963/21. Тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, або ініціювати інші види судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах в порядку, передбаченому КАС України. Наявність спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Оскільки вимога позивача про стягнення з відповідача коштів заявлена без вимоги вирішити публічно-правовий спір, тому у відкритті провадження слід відмовити;
апеляційний суд не звернув уваги, що у справі № 560/12653/24 вимога про стягнення відповідної суми пенсії ОСОБА_1 була заявлена як наслідок та в одному провадженні з вимогою про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо її виплати, яка пов'язана з виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року в справі № 560/12963/21. У цій справі ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача відповідну заборгованість у розмірі 64 442,99 грн і така вимога не була предметом спору у справі № 560/12963/21, за яким ухвалене рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року. КАС України не містить норм, які б передбачали можливість стягнення заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення, в порядку судового контролю. Тому невиплата вказаної суми нарахованої пенсії зумовила виникнення нового спору, який не може бути вирішений через механізми судового контролю в порядку адміністративного судочинства. Така вимога позивача в цій справі не пов'язана з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а тому її належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Тому апеляційний суд помилково закрив провадження у цій справі в зазначеній частині.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
Оскільки апеляційний суд у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій пенсії в розмірі 64 442,99 грн, рішення суду першої інстанції по суті не переглядав, постанову апеляційного суду належить скасувати, а справу в зазначеній частині передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати та передати справу в частині вирішенняпозовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій пенсії в розмірі 64 442,99 грн, до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2025 року скасувати.
Справу № 686/25252/24 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій пенсії в розмірі 64 442,99 грн, передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2025 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко