Справа № 395/453/26
Провадження № 3/395/263/2026
17 березня 2026 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Володимир Орендовський, розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, проживаючого по АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.130 ч.1 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 599146 від 19 лютого 2026 року, складеного о 15 год. 40 хв. вбачається, що 19 лютого 2026 року о 15 годині 07 хвилин ОСОБА_1 у с. Тишківка, Новомиргородська ТГ, Новоукраїнського району Кіровоградської області по вул. Перемоги, керував автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова. Від проходження медичного огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не керував.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності,дослідивши письмові докази, відеозапис події на ДВД-диску, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, за таких підстав.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.280 КУпАП посадова особа, в даному випадку суддя, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КПК України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Оцінка доказів у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Оцінюючи допустимість і можливість використання направленого до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 як доказу, то суд керується наступним.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, перед судом поставлена під обґрунтований сумнів допустимість як доказу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до раніше зазначених правових положень та ст.62 Конституції України він не береться судом до уваги.
Що стосується оцінки інформації, яка є на DVD-диску, зазначена у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення як докази, то суд дослідив всі відеофайли, письмові докази і прийшов до висновку, що вказані докази не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Інших доказів суб'єктом складання протоколу та інших матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суду не надано.
Відтак, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , суд не вбачає законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
За викладених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283-284 КУпАП,
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Володимир Орендовський