25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 686/17493/23
провадження № 61-1632св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», в інтересах якого діє адвокат Кеню Денис Васильович,
на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.
у справі
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі)
до
відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» або відповідачі),
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна,
провизнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У липні 2023 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів за участю третьої особи про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Відповідачі заперечували проти позову.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив.
4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про витребування квартири скасував та ухвалив нове рішення в цій частині про відмову в позові, а в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу змінив.
5. ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» оскаржило судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказало те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких наведений у касаційній скарзі.
6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
II. Короткий зміст позовних вимог
7. Позов обґрунтований так:
- 03 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра») був укладений кредитний договір. Зобов'язання за цим договором є основним зобов'язанням по відношенню до іпотечного договору від 03 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 487, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- 18 листопада 2021 року між відповідачами в порядку статті 38 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV«Про іпотеку» (далі - Закон від 05 червня 2003 року № 898-ІV) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) № 2971. Такий договір є незаконним і суперечить вимогам законодавства;
- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»порушило вимоги частини першої статті 33 та статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV, оскільки, не надіславши жодної письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання до ОСОБА_1 , іпотекодержатель здійснив відчуження предмету іпотеки (квартири) на користь третьої особи;
- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»як іпотекодержатель взагалі не набуло права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, тому в нього не було права продавати ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» належне позивачам нерухоме майно;
- факт такого порушення є самостійною підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна;
- разом з тим, станом на 18 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В. не мала права посвідчувати договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» здійснило його продаж з порушенням вимог статті 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV;
- приватним нотаріусом Пономарьовою Д. В. не були дотримані приписи Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України);
- оцінка квартири була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що вплинуло на визначення вартості майна і призвело до продажу квартири за заниженою ціною;
- нотаріально посвідчена згода ОСОБА_2 як співвласника квартири на укладення договору іпотеки у встановленій законом формі відсутня.
8. Враховуючи викладене, позивачі просили суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , укладений в порядку статті 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. 18 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 2971;
- витребувати у ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» у володіння позивачів квартиру.
III. Короткий зміст рішень суду першої інстанції
9. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між відповідачами, та витребувано у ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» у володіння позивачів цю квартиру. Стягнуто з відповідачів рівними частинами на користь позивачів судовий збір у загальному розмірі 4 294,40 грн, а саме по 2 147,20 грн кожному.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з таких мотивів:
- оцінка квартири була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював внутрішнього огляду нерухомого майна, що вплинуло на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвело до продажу квартири за заниженою ціною;
- під час проведення оцінки майна сторонами договору купівлі-продажу було порушено приписи Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон від 12 липня 2001 року № 2658-III), Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1;
- не було жодних звернень від відповідачів щодо забезпечення можливості для суб'єкта оціночної діяльності доступу до квартири з метою її огляду;
- квартира є предметом договору іпотеки, який був укладений ОСОБА_1 в період подружнього життя, тому має бути згода іншого із подружжя на розпорядження майном, і це має бути відображено в іпотечному договорі;
- згода ОСОБА_2 на укладення договору іпотеки у встановленій законом формі відсутня;
- ОСОБА_2 є особою, яка у встановленому законом порядку має права на предмет іпотеки, а саме право спільної сумісної власності на квартиру, тому під час укладення договору купівлі-продажу від 18 листопада 2021 року по відношенню до ОСОБА_2 також було порушено вимоги Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVта Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України;
- станом на 18 листопада 2021 року приватний нотаріус Пономарьова Д. В. не мала права посвідчувати договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» неправомірно здійснило продаж іпотечного майна;
- перед посвідченням договору купівлі-продажу предмета іпотеки нотаріус зобов'язаний був пересвідчись у дотриманні вимог Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVі тільки при наявності всіх необхідних документів посвідчувати договір;
- вартість продажу нерухомого майна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а тому порушення процедури її визначення є підставою для визнання такого договору недійсним;
- договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства та прав позивачів.
11. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року стягнуто рівними частинами з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн, а саме по 17 500,00 грн з кожного. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
ІV. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про витребування квартири з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_2 по 536,80 грн судового збору з кожного. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 536,80 грн судового збору з кожного.
Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Стягнути з позивачів на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» по 805,00 грн судового збору з кожного.
13. Постанова апеляційного суду мотивована таким:
- у задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» спірної квартири слід відмовити у зв'язку з неналежним та неефективним способом захисту;
- у разі, якщо спірне майно не відчужувалось третім особам, то підстав для пред'явлення віндикаційного позову немає;
- належним та ефективним способом захисту прав власника у подібних правовідносинах є позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки;
- положеннями договору про іпотеку сторони не обумовлювали порядок направлення кореспонденції;
- належних та допустимих доказів недбалості ОСОБА_1 чи її ухилення від отримання вимоги про усунення порушень основного зобов'язання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надано не було;
- матеріали справи не містять доказів, що підтверджують факт отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, що унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя;
- висновок суду першої інстанції про неналежне виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV щодо направлення іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим;
- обставини, на які посилаються позивачі у позові як на додаткове обґрунтування для визнання договору купівлі-продажу недійсним, щодо неналежного повідомлення іпотекодавця/співвласника нерухомого майна про намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки правовим наслідком невиконання передбаченого статтею 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVобов'язку іпотекодержателя повідомити іпотекодавця про намір відчужити предмет іпотеки визначено відшкодування іпотекодержателем збитків;
- посилання позивачів на невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не становить також підставу недійсності правочину, оскільки за змістом частини шостої статті 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;
- під час укладання договору іпотеки позивач ОСОБА_1 надав свою нотаріально засвідчену згоду на передачу в іпотеку його дружиною квартири, яка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому помилковим є посилання суду першої інстанції на ненадання такої згоди;
- у разі надання другим з подружжя згоди на укладення договору іпотеки повторна згода на укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя не надається;
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення вимоги позивачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, проте помилився із мотивами такої відмови;
- у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин ненадання ОСОБА_1 доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.
14. Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року стягнуто з позивачів на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» по 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з кожного. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
15. У касаційній скарзі представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» - адвокат Кеню Д. В. просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
16. Касаційна скарга мотивована таким:
- судами не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі №308/13017/16-ц, від 27 березня 2023 року у справі № 753/18071/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 715/1788/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 205/1096/19;
- у пункті 8.3. кредитного договору від 03 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , зазначено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, або вручені особисто, зокрема, за адресою позичальника, яка вказана у пункті 9 цього договору: АДРЕСА_3 ;
- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» двічі (17 червня 2020 року та 23 вересня 2020 року) направляло ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про усунення порушень в порядку, визначеному статтею 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV, за всіма можливими адресами, в тому числі за адресою, вказаною у кредитному договорі, та за адресою знаходження майна, яке було передано в іпотеку (докази направлення наявні в матеріалах справи). Вказані листи ОСОБА_1 отримані не були та повернулися на поштову адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» за закінченням терміну зберігання;
- вимогу про усунення порушень ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» направляло за допомогою засобів поштового зв'язку цінними листами з описом вкладення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), що дозволяє встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення;
- повідомлення боржника в порядку статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVбуло зроблене належним чином, на підтвердження чого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надано відповідні докази;
- на відповідача не покладається тягар доказування щодо недбалості чи ухилення від отримання вимог про усунення порушень боржником, оскільки саме іпотекодавець може спростувати цей факт, тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині є помилковими;
- відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку ОСОБА_1 мала отримати інформацію про надходження до неї листів, хоча б за одною з адрес. Протилежного боржницею не доведено, а також не надано до суду доказів на підтвердження поважності причин неотримання листів, (перебування за кордоном, повідомлення про зміну адреси проживання тощо);
- стверджуючи про необхідність надання відповідачами належних та допустимих доказів недбалості ОСОБА_1 чи її ухилення від отримання вимог про усунення порушень, суди попередніх інстанцій поклали на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надмірний тягар доказування в той час, як ОСОБА_1 жодним чином не було підтверджено поважність причин неотримання листів.
VІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
17. 18 березня 2025 року представник позивачів - адвокат Худняк В. А. подав відзив на касаційну скаргу та навів такі мотиви для відмови у задоволенні цієї скарги:
- суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують факт отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, що у свою чергу унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя (ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»);
- висновки суду першої та апеляційної інстанцій про неналежне виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVщодо направлення іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими;
- ОСОБА_1 жоден із надісланих листів не отримала, як і повідомлень від державного оператора зв'язку «Укрпошта» про наявність таких листів;
- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не заперечує, що листи не були отримані ОСОБА_1 та повернулись на його поштову адресу за закінченням терміну зберігання;
- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надсилав окремого листа (повідомлення) іпотекодавцю про намір продажу предмета іпотеки, а лише вказував у вимогах про усунення порушень (про які позивачі дізналися лише із заперечення на відповідь на відзив ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») про те, що залишає за собою право на власний розсуд вибрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке твердження не дозволяє повною мірою встановити правдиві наміри ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» щодо подальших дій з іпотечним майном;
- іпотекодержателем також не було дотримано процедури належного надсилання повідомлень ОСОБА_2 , який є співвласником квартири, що, серед іншого, є важливим фактором недотримання іпотекодержателем процедури належного надсилання листів (повідомлень);
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В. неправомірно здійснила посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, не пересвідчившись у дотриманні вимог Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVта Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України;
- нотаріус має право посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки іншій особі за наявності відомостей про те, що інші особи, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відмовились одержати надіслані на їх адресу повідомлення про намір продати предмет іпотеки. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу поштового зв'язку;
- повідомлення осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права на предмет іпотеки, про намір звернути стягнення на це майно полягає не тільки у надсиланні відповідної інформації, але й у її отриманні чи відмові від такого отримання;
- на бланках поштового переказу, які були долучені ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» до відзиву, відсутнє засвідчення про відмову в отриманні листів ОСОБА_1 ;
- саме на іпотекодержателя покладається тягар доказування щодо підтвердження належного надсилання іпотекодавцю повідомлень про усунення порушень;
- посилання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на пункт 8.3. кредитного договору не спростовує факту відсутності належного отримання іпотекодавцем повідомлень. З цього пункту договору випливає лише спосіб доставки кореспонденції (листів), однак жодним чином не вказує, у який саме спосіб повідомлення буде вважатись належним чином врученим;
- позиція ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про те, що ОСОБА_1 мала б бути отримана інформація про надходження до неї листів (шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора зв'язку тощо), жодним чином не спростовує факту неотримання нею повідомлень від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
VIІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
18. 05 лютого 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у задоволеній частині позовних вимог.
19. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження та повернуто без розгляду клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
20. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 27 березня 2025 року.
21. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року зупинено дію оскаржуваних судових рішень в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
22. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи, справу призначено до судового розгляду.
23. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VIIІ. Фактичні обставини, встановлені судами
24. В період подружнього життя, а саме 03 квітня 2008 року позивачами за договором купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 470, було придбано у спільну сумісну власність квартиру.
25. Право власності на квартиру було оформлено на ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, які долучені до позову.
26. 03 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» укладено кредитний договір № 03/04/2008/840-к/1381, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кошти в сумі 76 072,00 доларів США з кінцевим строком повернення кредиту до 02 квітня 2028 року.
27. Разом з тим, 03 квітня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким останній поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.
28. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» 03 квітня 2008 року був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н. М, зареєстрований в реєстрі за № 487, предметом якого є придбана квартира.
29. ОСОБА_2 як співвласник квартири своєї згоди чи довіреності/доручення на укладення договору іпотеки не надавав.
30. В пункті 14 договору купівлі-продажу квартири вказано, що ОСОБА_1 купує цю квартиру, перебуваючи в шлюбі. Згода чоловіка ( ОСОБА_2 ) на купівлю квартири була отримана в установленому законом порядку.
31. З моменту придбання квартири у ній проживали позивачі разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
32. 21 червня 2018 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/8538/18 був розірваний шлюб, укладений між позивачами.
33. 23 березня 2023 року відділ реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повідомив позивачів про зняття з реєстрації їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
34. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачам стало відомо, що квартира, якою вони володіли на праві спільної сумісної власності, з 18 листопада 2021 року належить на праві власності ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок».
35. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01 травня 2023 року вбачається, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. 18 листопада 2021 року винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого право власності на квартиру зареєстровано за ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок».
36. Підставою для державної реєстрації права власності на квартиру був договір купівлі-продажу від 18 листопада 2021 року, укладений між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В.
ІХ. Позиція Верховного Суду
37. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.
38. У цій справі підлягають перегляду судові рішення в частині задоволення вимог позивачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним (див. пункт 6).
39. Суд першої інстанції виснував, що договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства та прав позивачів (див. пункт 10).
40. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про неналежне виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVщодо направлення іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки (див. пункт 13).
41. Апеляційний суд виходив з того, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надало доказів, що підтверджують факт отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, а також доказів недбалості ОСОБА_1 чи її ухилення від отримання такої вимоги.
42. Колегія суддів вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 .
43. Верховний Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).
44. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).
45. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).
46. Верховний Суд звертав увагу на те, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21).
47. Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові (див. постанову Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 461/606/18).
48. Право подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, врегульовано в статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК). Дружина, чоловік розпоряджуються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Законодавець у вказаній нормі передбачив як загальне правило так звану презумпцію згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договорів щодо спільного майна, за винятком тих, що потребують обов'язкового нотаріального посвідчення (частина третя статті 65 СК). Права одного з подружжя, який надавав тільки згоду на відчуження чи на вчинення договору іпотеки спільного майна, але не був стороною договору, не порушуються, оскільки ці права захищаються тим з подружжя, який уклав договір, і є відповідачем у справі (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 274/4134/15-ц).
49. Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 755/10537/21, виходячи з того, що позивачка не є стороною кредитного або іпотечних договорів (кредитором, боржником або іпотекодавцем), дійшов висновку про наявність правових підстав вважати, що позов у цій справі в частині вимог про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації права власності пред'явила особа, якій не належить право вимоги (особа, права якої не порушені та не оспорені), тому погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні її позовних вимог.
50. Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 202/1784/21, від 25 січня 2023 року у справі № 523/1585/17.
51. Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі, крім іншого, посилались на те, що іпотекодержателем не було дотримано процедуру належного надсилання повідомлень ОСОБА_2 , який є співвласником квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, про намір укладення договору купівлі-продажу цієї квартири, що є підставою для задоволення позовних вимог.
52. Суди встановили, що квартира придбана ОСОБА_1 03 квітня 2008 року під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Кредитний та іпотечний договори було укладено ОСОБА_1 , а її чоловік ОСОБА_2 був її поручителем за кредитним договором та надав нотаріально посвідчену згоду на передачу квартири, яка їм належить на праві спільної сумісної власності, в іпотеку (т. 1 а. с. 86).
53. З огляду на те, що ОСОБА_2 не є стороною кредитного та іпотечного договорів (кредитором, боржником або іпотекодавцем), як чоловік іпотекодавця надав згоду на передачу спірного майна в іпотеку, відсутні підстави вважати, що в спірних правовідносинах порушуються його права чи інтереси, оскільки такі права вже захищаються у цій справі тим з подружжя, який уклав договір іпотеки, відповідно, який і є учасником спірних правовідносин.
54. Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна слід відмовити, оскільки позов в цій частині пред'явила особа, якій не належить право вимоги (особа, права якої не порушені та не оспорені). Тому судові рішення в цій частині слід скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 .
55. Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
56. При вирішенні спору про визнання правочинів недійсними суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог має зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
57. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК, якими передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено наявність підстав недійсності правочину й порушення прав.
58. За змістом статті 1 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV(тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
59. Частиною першою статті 12 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVпередбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
60. Відповідно до частини першої статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІVу разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
61. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (частина перша статті 37 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV).
62. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV пов'язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, на яку є посилання у касаційній скарзі).
63. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV іпотекодержатель не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
64. Така ж правова позиція щодо презумпції належного повідомлення іпотекодержателя міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 761/382/21.
У наведеній справі Велика Палата Верховного Суду (див. пункти 153-155) аналізувала ситуацію в якій повідомлення не були вручені адресату та повернулися з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Велика Палата Верховного Суду погодилась із тим, що апеляційний суд установив, що іпотекодержатель належно повідомив іпотекодавицю про необхідність усунення порушення основного зобов'язання, а саме лише посилання останньої на неотримання відповідних вимог не свідчить про помилковість висновків апеляційного суду, які ґрунтуються на дослідженні зібраних у справі доказів, в оцінку яких касаційний суд не вправі втручатися.
65. Цей суд наголошує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).
66. За умовами договору іпотеки від 03 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором.
Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV (т. 1 а. с. 25).
67. Судами встановлено, що 17 червня 2020 року та 23 вересня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» (іпотекодержатель) засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з описом вкладення направляло ОСОБА_1 (іпотекодавець) вимоги про усунення порушень, повідомлення про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором іпотеки на такі адреси:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_4 ;
- АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 72-78).
68. ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимагало усунути порушення за основним зобов'язанням та попереджало про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог.
69. Усі листи були повернуті на адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» із відмітками відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній за вказаною адресою» (остання стосується адреси: АДРЕСА_3 ) (т. 1 а. с. 79-83).
70. Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі посилалися, зокрема, на те, що вимог про усунення порушення основного зобов'язання вони не отримували.
71. Апеляційний суд, вирішуючи спір, частково погодився з такими доводами позивачів та встановив, що документів, які підтверджують фактичне отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень зобов'язання за кредитним договором, матеріали справи не містять.
72. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що положеннями договору про іпотеку сторони не обумовлювали порядок направлення кореспонденції.
73. При цьому апеляційний суд не звернув увагу на те, що у пункті 8.3. кредитного договору від 03 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , сторони домовилися про те, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, або вручені особисто, зокрема, за адресою позичальника, яка вказана у пункті 9 цього договору: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 22).
74. Така ж адреса іпотекодавця зазначена у договорі іпотеки.
75. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК).
76. Договір є універсальним регулятором приватних відносин. Він має забезпечити належне їхнє регулювання та бути спрямованим на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За допомогою такого регулятора його сторони можуть визначати порядок застосування у їхніх відносинах юридично значимих повідомлень, зокрема порядок надсилання, визначення дати отримання (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, від 28 лютого 2024 року у справі № 199/4586/21).
77. Домовленостей сторін щодо належної дати отримання повідомлень положення кредитного договору, як і іпотечного, не містять.
78. Таким чином, направляючи ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про усунення порушень за всіма можливими адресами, в тому числі за адресою, вказаною у кредитному та іпотечному договорах, і за адресою знаходження майна, яке було передано в іпотеку, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» виконало передбачений частиною першою статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV обов'язок належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов'язання. Оскільки іпотекодавець не виконав такого зобов'язання, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» мало підстави для укладення з ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» договору купівлі-продажу предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV.
79. Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо неналежного виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV щодо направлення іпотекодавцю повідомлення є безпідставним.
80. З огляду на презумпцію належного повідомлення іпотекодержателя (див. пункти 62-64) доводи ОСОБА_1 про неотримання відповідних вимог висновків колегії суддів не спростовують.
81. Оскільки у справі відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 іпотекодержателя про зміну адреси свого місця проживання, то відмітки оператора поштового зв'язку про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» можуть свідчити про недбалість позивачки або її ухилення від отримання повідомлення-вимоги про виконання основного зобов'язання з метою недопущення звернення стягнення на належне їй майно.
82. Аналогічні висновки щодо оцінки дій боржника (іпотекодавця) містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 495/9/21.
83. Крім того, Верховний Суд наголошував, що саме на іпотекодавця покладено обов'язок спростувати презумпцію належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, що ОСОБА_1 зроблено не було (див. постанову Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 522/23849/21).
84. Доводи ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не надсилало їй окремого листа (повідомлення) про намір продажу предмета іпотеки, не заслуговують на увагу, оскільки у разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання невиконання вимог частини першої статті 38 цього Закону щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року № 757/13243/17).
85. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Тому судові рішення в цій частині слід скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції
86. Звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило стягнути з позивачів 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
87. Суд апеляційної інстанції, оцінивши надані ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» докази щодо понесених судових витрат, врахувавши часткове задоволення апеляційної скарги, наявність заперечень представника ОСОБА_1 щодо розміру заявлених витрат, співмірність розміру таких витрат зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим ним часом, значенням справи для сторін, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та стягнення з позивачів на його користь 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто по 3 500,00 грн з кожного.
88. Колегія суддів враховує, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).
89. Порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу передбачений статтями 137, 141 ЦПК.
90. Оскільки Верховний Суд скасовує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна і відмовляє у задоволенні позову в цій частині, то наявні підстави для розподілу судових витрат, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції.
91. З огляду на встановлені обставини Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни додаткової постанови суду апеляційної інстанції шляхом збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивачів на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», з 7 000,00 грн до 10 000,00 грн, тобто по 5 000,00 грн з кожного.
Х. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
92. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без дотримання норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
93. У зв'язку із наведеним касаційну скаргу слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, що відповідатиме статті 412 ЦПК.
94. Відповідно до статті 141, підпункту «в» частини першої статті 416 ЦПК,
з позивачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 610,40 грн, який понесений ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також 2 147,20 грн - у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а всього 3 757,60 грн, тобто по 1 878,80 грн з кожного.
95. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на те, що надміру сплачений судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила.
96. У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду відсутні підстави для поновлення їхньої дії в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Із цих підстав,
керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», в інтересах якого діє адвокат Кеню Денис Васильович, задовольнити.
2. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна скасувати.
3. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним відмовити.
4. Змінити додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року, збільшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», до 10 000,00 грн, тобто по 5 000,00 грн з кожного.
5. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» 3 757,60 грн судового збору, тобто по 1 878,80 грн з кожного.
6. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко