16 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/23222/19
адміністративне провадження № К/990/3126/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, з урахування заяви про зміну предмета позову, про:
- визнання незаконними дій Прокуратури Київської області про призначення ОСОБА_1 прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури на підставі наказу № 52 від 26 липня 2019 року;
- зобов'язання Київської обласної прокуратури протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 про виключення запису стосовно призначення прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури на підставі наказу № 52 від 26 липня 2019 року;
- визнання протиправним та скасування наказу Прокуратури Київської області від 24 жовтня 2019 року № 615к про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора окружної прокуратури, яка станом на дату ухвалення судового рішення є рівнозначною посаді, яку він займав станом на 28 жовтня 2020 року;
- стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2019 року по момент винесення рішення по даній справі;
- стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу адвоката Романюка Івана Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року скасовано в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, про стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку та прийнято в цій частині нове рішення.
Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить 19 975, 18 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять)гривень 18 копійок, без вирахування розміру обов'язкових платежів.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
11 грудня 2025 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19 та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2026 року касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повернуто особі, яка її подала.
19 січня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Київської обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення; доказів надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в частині надання доказів надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
23 лютого 2026 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 09 лютого 2026 року від відповідача надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та долучено докази надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник зазначає, що Київською обласною прокуратурою вперше подано касаційну скаргу у межах 30-денного строку з дня проголошення судового рішення та в подальшому повторну подачу касаційної скарги здійснено без надмірних зволікань, у розумний строк, який не перевищував 10 днів з моменту отримання відповідної ухвали Верховного Суду, відтак, вважає, що є вагомі підстави стверджувати про поважність причин пропуску процесуального строку на подання касаційної скарги у даній справі та об'єктивну неможливість повторного звернення до суду у визначені законодавством строки, з огляду на що є підстави для його поновлення.
Зазначає, що поважність причин пропуску процесуального строку Київської обласної прокуратури узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 24 червня 2021 року у справі № 420/9066/20 та в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 826/13606/16.
Зокрема, автор касаційної скарги при оцінці поважності причин пропуску строку закликає звернути увагу на позиції Верховного Суду викладені в ухвалах від 22 грудня 2021 року у справі №280/3788/20, від 23 грудня 2021 року у справі №420/7758/20, від 05 січня 2022 року №360/427/21. Покликається на узгодженість такої позиції з висновками Верховного Суду викладеним в ухвалах Верховного Суду від 28 грудня 2021 року у справі № 460/6862/20, від 28 грудня 2021 року у справі № 160/7686/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 560/4060/19, від 23 грудня 2021 року у справі № 360/2131/20, від 28 грудня 2021 року у справі № 420/1226/21, від 10 січня 2022 року у справі № 360/2116/20, від 11 січня 2022 року у справі №400/2231/21.
Так, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об?єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов?язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Водночас, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло понад три місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 09 лютого 2026 року про залишення касаційної скарги без руху, в частині надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,
Визнати неповажними, зазначені Київською обласною прокуратурою, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Відмовити у задоволенні клопотання Київської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/23222/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов