16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 280/4156/25
адміністративне провадження № К/990/8988/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року
у справі №280/4156/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 27 липня 2016 року до 27 липня 2019 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 липня 2016 року до 27 липня 2019 року у сумі 69999 грн 60 коп. враховуючи попередні виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 27 липня 2019 року включно;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 грн 15 коп. в місяць за період з 01 березня 2018 року до 27 липня 2019 року включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078;
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, позов задоволено частково.
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 27 липня 2019 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 за період з 01 березня 2018 року до 27 липня 2019 року включно.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі №280/4156/25 за підписом Кульчицького З.Н.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, є повернення такої скарги.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перевіркою матеріалів касаційної скарги установлено, що вона не містить жодних посилань на частину четверту статті 328 КАС України та належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження.
Ба більше, документ, сформований в Електронному кабінеті у шаблоні «касаційна скарга на постанову», фактично містить назву «Апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2025р. по справі №280/4156/25», прохальна частина указаного документа адресована суду апеляційної інстанції, а у тексті цього документа немає жодної згадки про постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, якою залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року.
Указане свідчить про невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги та недбале ставлення посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 до своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи викладене Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі №280/4156/25 - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду