16 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/33966/21
адміністративне провадження № К/990/4054/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року
у справі № 640/33966/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток як оплату вимушеного прогулу починаючи з 29.09.2020 до 17.10.2021 включно у розмірі 3 238 200,98 грн за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 в адміністративній справі № 826/20906/14 про поновлення ОСОБА_1 на публічній службі (роботі) в органах прокуратури.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №826/20906/14 у розмірі 220 940 (двісті двадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн 20 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року змінено в частині його мотивувальної та резолютивної частин.
Абзац другий резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 викладено у редакції:
«Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №826/20906/14 у розмірі 220 090 (двісті двадцять тисяч дев'яносто) грн 43 коп.»
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 18 грудня 2025 року та від 16 січня 2026 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора повернуто особі, яка її подала.
27 січня 2026 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно разом з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з установленням відповідачу строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
23 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення процесуального строку разом з касаційною скаргою.
В обґрунтування відповідач зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено і підписано 29.10.2025 (Офісом Генерального прокурора отримано 05.11.2025 через електронний суд). Скаржником в межах процесуального строку 28.11.2025 подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2025 касаційну скаргу повернуто Офісу Генерального прокурора. Відповідачем 29.12.2025 з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2025, повторно подано касаційну скаргу на судові рішення у справі № 640/33966/21. Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 16.01.2026 повторну касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора повернуто. З урахуванням зауважень, викладених в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2026, Офісом Генерального прокурора 26.01.2026 втретє подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2026 касаційну скаргу, подану Офісом Генерального прокурора 16.01.2026, залишено без руху. Вказана ухвала Верховного Суду доставлена до електронного суду 13.02.2026 о 16:22. Таким чином, Офіс Генерального прокурора зазначає, що заява про поновлення процесуального строку подається в строк, встановлений судом касаційної інстанції.
Крім того, скаржник вказує, що триває повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Одним із проявів такої агресії є, зокрема, регулярні ракетні (БПЛА) обстріли території України, що супроводжуються оголошенням повітряної тривоги. Так, у період з 05.11.2025 по 26.01.2026 повітряна тривога у м. Києві оголошувалась майже кожного дня, усього більше 140 разів. Перебування під регулярною загрозою ударів ракетами та БПЛА є очевидною об'єктивною обставиною, що не залежить від волі працівників Офісу Генерального прокурора, проте може впливати на тривалість виконання завдань, у тому числі підготовки процесуальних документів. Тобто, загроза ракетного чи іншого збройного ураження території, нестабільні умови в роботі становлять поважну причину пропуску строку.
Водночас, в ухвалах від 18.12.2025, 16.01.2025 про повернення касаційних скарг Офісу Генерального прокурора, судом не визначались процесуальні строки для повторного звернення із касаційною скаргою, оскільки такий строк не встановлювався, то Офіс Генерального прокурора зазначає, що виходив із оціночного поняття «розумний строк», що в обох випадках не перевищував 10 днів.
При вирішенні питання щодо поновлення строку Офіс Генерального прокурора просить взяти до уваги, що повторні касаційні скарги Офісом Генерального прокурора подано без зайвих зволікань, в найкоротші строки, з урахуванням зауважень Верховного Суду, що, в свою чергу, підтверджує добросовісність та зацікавленість Офісу Генерального прокурора в касаційному оскарженні судового рішення у цій справі, так і добросовісне ставлення скаржника до своїх прав та сумлінне виконання своїх обов'язків Офісом Генерального прокурора.
З огляду на вищевикладене, посилаючись на норми КАС України та практику Верховного Суду, скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 640/33966/21 та поновити строк на подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Верховний Суд не заперечує проти добросовісності Офісу Генерального прокурора у частині подання касаційних скарг в найкоротші терміни, однак повернення касаційних скарга спростовує посилання скаржника на врахування визначених судом недоліків.
Водночас, зазначення скаржником, що Офіс Генерального прокурора не погоджується з застосуванням до спірних правовідносин тлумачення ст. 235 КЗпП України, з приводу якого Верховним Судом викладено правовий висновок, не є належними обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, та не ураховує усталену практику Верховного Суду з зазначеного питання (зокрема, викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 260/8573/23).
Так Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Отже, у цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Щодо посилання скаржника на постійні повітряні тривоги, то з цього приводу Суд зазначає, що не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником належним чином оформленої касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. А тому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло три місяці, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку Офісом Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 640/33966/21.
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 640/33966/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко