16 березня 2026 року
м. Київ
справа №360/1199/25
адміністративне провадження №К/990/8208/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року
у справі № 360/1199/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу роботи в Головному управлінні Держпраці у Луганській області з 05.10.2016 по 24.09.2020 (03 роки 11 місяців 20 днів);
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони час роботи в Головному управлінні Держпраці у Луганській області з 05.10.2016 по 24.09.2020 (03 роки 11 місяців 20 днів).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державному органі: в Головному управлінні Держпраці у Луганській області з 05.10.2016 по 24.09.2020 (03 роки 11 місяців 20 днів).
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в Головному управлінні Держпраці у Луганській області з 05.10.2016 по 24.09.2020 (03 роки 11 місяців 20 днів).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі № 360/1199/25 - скасовано.
Прийнято нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18 листопада 2019 року у справі № 813/5876/15, від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, від 04 жовтня 2018 року у справі №819/1695/16, від 14 серпня 2019 року у справі №1740/2508/18 щодо застосування пункту «и» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1999 року №2262-ХІІ.
Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також абзацу 12 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей», пункту 5 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 26 серпня 2020 року № 384.
Також скаржник посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки за результатом аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень скаржником встановлено про різні підходи судів щодо застосування вищезазначених норм права у подібних спірних правовідносинах і існує необхідність отримання висновків Верховного Суду з означеного питання.
Також ця справа має виняткове значення для позивача, оскільки наразі відсутні будь-які дієві правові механізми довести неправосудність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції у справі № 360/1199/25, які призвели до порушення з боку відповідача права позивача на отримання належного розміру щорічної оплачуваної відпустки відповідно до державних гарантій, які передбачені як Конституцією України так і законодавством України у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та/або осіб до них прирівняних.
До того ж ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки відповідь касаційного суду на означені питання має надати уніфікованого розуміння та застосування права для більш ніж 3500 співробітників Служби судової охорони, які мають потенційну зацікавленість до справи № 360/1199/25 в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на їх права, свободи та інтереси.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпунктами а), в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 360/1199/25.
Витребувати із Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/1199/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович